Еді Седжвік

Еді Седжвік - (англ.Edith Minturn "Edie" Sedgwick; 20 квітня 1943 - 16 листопада 1971) - американська it girl, акторка, фотомодель, муза Енді Воргола. Більш знана як одна із зірок фільмів Воргола та учасниця Фабрики (англ.Factory). Оригінальний стиль та манери Еді Седжвік зробили її однією з найнаслідуваніших персон у світі моди.

Сім'я

Еді Седжвік народилася в Санта-Барбарі (штат Каліфорнія) в родині Аліси Делано Де Ліс (1908-1988) і Френсіса Мінтерна Седжвіка (1904-1967) скульптора, філантропа та власника ранчо. ЇЇ назвали на честь тітки її батька, Едіт Мінтерна (старшої сестри його матері).

Сім'я Седжвік часто згадується в історії штату Массачусетс. Сьомий прадід Еді, англієць Роберт Седжвік, був першим генерал-майором Колонії Массачусетської затоки, заснованої в Чарлстауні, штат Массачусетс в 1635 році. Сім'я Еді переїхала з Стокбриджа (штат Массачусетс), де її прадід - суддя Теодор Седжвік влаштувався після Американської Революції.

Мати Седжвік була дочкою Генрі Вилера дe Форест (президента і голови правління Південної Тихоокеанської Залізниці і прямого нащадка Джессі дe Форест, чия Голландська Вест-Індська компанія допомогла побудувати Новий Амстердам). Джессі де Форест був також сьомим прадідом Еді . Її дідусь по лінії батька був істориком Генрі Двайт Седжвік III; її прабабуся, Сюзанна Шоу, була сестрою Роберта Гуда Шоу, американського полковника часів Громадянської війни; її прапрадід, Роберт Боун Мінтерн, був співвласником кліпера «Flying Cloud», йому приписується створення і просування Центрального парку в Нью-Йорку. Прапрапрадід Еді, Вільям Еллерай, був одним з тих, хто підписував Декларацію незалежності Сполучених Штатів.

Ранні роки та освіта

Еді Седжвік народилася в Санта-Барбарі, штат Каліфорнія, була сьомою з восьми дітей Еліс Делано Де Форест (1908-1988) і Френсіса Мінтурна Седжвіка (1904-1967).

Незважаючи на багатство і високий соціальний статус своєї родини, її ранні роки були неспокійними. Діти Седжвік зростали на родинному ранчо в Каліфорнії. Вони навчались вдома під опікою гувернанток, але батьки жорстко контролювали їхнє життя; Діти були в значній мірі ізольовані від зовнішнього світу, їх переконували у власній пріоритетності перед однолітками. Саме в цих сімейних і соціальних умовах у Едіт, вже в ранньому підлітковому віці, почали проявлятися перші ознаки розладу харчової поведінки. У віці 13 років, Еді почала відвідувати Школу Бренсон недалеко від Сан-Франциско. За словами старшої сестри Аліса "Saucie" Седжвік, Еді незабаром вигнали зі школи через помічені розлади харчової поведінки. Коли дівчина повернулася додому, батько наклав на неї серйозні обмеження свободи. У всіх дітей Седжвік були суперечливі стосунки з батьком. Діти називали його "Фаззі" (Fuzzy), обожнювали, але за багатьма свідченнями, батько був людиною самозакоханою, емоційно віддаленною, домінуючою і часто жорстокою. Він також відкрито мав стосунки з іншими жінками. Якось Едіт зайшла до батька, коли той мав сексуальні зносини з однією зі своїх коханок. Це вразило її, а батько в свою чергу почав стверджувати, що Едіт все вигадала, відлупцював доньку та викликав лікаря, щоб той надав дівчині транквілізатори. У 1958 році Еді була зарахована до школи Св.Тімоті у Меріленді. Врешті-решт, пізніше її знову виключили через розлади харчової поведінки, які тепер призвели до анорексії.

Восени 1962 року, за наполяганням батька, Едіт поклали в приватну психіатричну лікарню Сілвер Хілл Хоспітал в Нью-Канаані (штат Коннектикут). Режим у лікарні був дуже недбалим, Еді легко могла маніпулювати ситуацією і її вага продовжувала падати. Пізніше Едіт відправили ​​в Блумінгдейл, графство Вестчестер (штат Нью-Йорк), де знаходилось відділення нью-йоркської лікарні.Там її стан помітно покращився. Коли вона лишала лікарню, їй було близко 17 років, вона мала нетривалі стосунки зі студентом Гарварду, після яких завагітніла та зробила аборт.

Восени 1963 Еді Седжвік переїхала в Кембридж (штат Массачусетс) і почала вивчати скульптуру з кузиною, художницею Лілі Саарінен. Саарінен казала: "Вона була дуже невпевненою по відношенню до чоловіків, хоча вона і подобалася їм». В цей період вона відвідувала елітні богемні вечірки Гарварда, на яких було багато гомосексуалістів. Еді була глибоко вражена втратою своїх старших братів - Френсіса (відомий як "Мінті") та Роберта (відомий як "Боббі"). Френсіс мав особливо нещасливі стосунки з батьком, страждав на нервові зриви і врешті здійснив самогубство в 1964 році. Її другий старший брат, Роберт, також страждав від проблем з психічним здоров'ям. Він трагічно загинув, коли його мотоцикл врізався в автобус у Нью-Йорку в новорічну ніч 1965 року. На відміну від офіційної версії "нещасний випадок", Еді вважала і неодноразово говорила друзям, що це було самогубство.

Фабрика

Незадовго до смерті свого старшого брата Френсіса в 1964 році, Еді Седжвік переїхала в Нью-Йорк, щоб продовжити кар'єру в модельному бізнесі. Приблизно в цей же час, вона почала приймати наркотики.