Молодий Гюйгенс вивчав право і математику в [[Лейденський університет|Лейденському університеті]], потім вирішив присвятити себе науці.
У [[1651]] р. опублікував «Розмірковування про квадратуру гіперболи, еліпса і круга».
Разом з братом він удосконалив [[телескоп]], довівши його до 92-кратного збільшення, і зрештою зайнявся вивченням неба. Перша популярність прийшла до Гюйгенса, коли він відкрив [[кільця Сатурна]] ([[Галілео Галілей]] їх теж бачив, але не зміг зрозуміти, що це таке) і супутник цієї планети [[Титан (супутник)|Титан]].
У [[1657]] р.року Гюйгенс отримав голландський патент на конструкцію маятникового годинника. В останні роки життя цей механізм намагався створити [[Галілео Галілей|Галілей]], але йому завадила прогресуюча сліпота. Годинник Гюйгенса реально працював і забезпечував чудову на той час точність ходу. Центральним елементом конструкції був придуманий Гюйгенсом [[анкерна вилка|анкер]], який періодично підштовхував маятник і підтримував незатухаючі коливання. Сконструйований Гюйгенсом точний і недорогий годинник з маятником швидко отримав неабияке поширення у світі.
У [[1665]] р. на запрошення [[Жан-Батист Кольбер|Жан-Батиста Кольбера]] оселився у [[Париж]]і та був прийнятий до членів [[Французька академія наук|Французької Академії наук]]. У [[1666]] р. на пропозицію Кольбера стає її першим президентом. Гюйгенс керував Академією 15 років.
У [[1673]] р. під назвою «Маятниковий годинник» виходить надзвичайно змістовна праця з [[кінематика|кінематики]] [[прискорення|прискореного руху]]. Ця книга було настільною у [[Ісаак Ньютон|Ньютона]], який завершив розпочату [[Галілео Галілей|Галілеєм]] і продовжену Гюйгенсом побудову основ [[механіка|механіки]].
[[1681]]: у зв'язку з наміченим скасуванням [[Нантський едикт|Нантського едикту]] Гюйгенс, не бажаючи переходити в [[католицтво]], повернувся в Голландію, де продовжив свої наукові дослідження.
