На початок правління Самудраґ упти до [[державаІмперія Гуптів|держави Гуптів]] входили сучасна Північна Індії, північний [[Біхар]] і Західна [[Бенгалія]]. Діючи на прохання помираючого батька, молодий правитель приступив до високого індуїстського політичного ідеалу: завоювати чотири сторони [[арії|арійського]] світу. Панегірик поділяє противників Самудраґупти на чотири категорії: убиті правителі, чиї володіння Самудраґупта додав до своїх володінь, переможені правителі, але звільнені з милості завойовника, «сусідні» царі, які були змушені платити данину і «далекі» правителі, які визнавали Самудраґупту як імператора, посилаючи йому посольства. Першими підкорилися володарі гангського басейну, знищивши їх Самудраґупта став правителем території від [[Рава|Рави]] на заході до [[Брахмапутра]] на сході, і від підніжжя [[Гімалаї]]в на півночі до [[Нарбад]]а на півдні країни. У другій категорії було 12 царьків з території між [[Манахада|Маханаді]] і [[Годаварі]]. У третю категорію ввійшло більше десятка племінних вождів [[Ассама|Ассами]], Мальви, [[Гуджарат]]у, [[Пенджаб]]у, Раджпутани. Нарешті, Сакський сатрап Західної Індії і [[Кушанське царство|Кушанський правитель]] у Північно-Західної Індії та [[Афганістан]]у платили йому данину. Правитель [[Шрі-Ланка|Шрі-Ланки]] відправив посольство з проханнями забезпечити привілеями сингальських ченців в Бодхгаї.
Близько [[365]] р. Самудраґупта ввів жертвопринесення коня, як традиційний символ панування над арійською Індією.<ref name="Samudragupta"/>