Сластіон Опанас Георгійович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 34:
 
З 1900-го викладав у [[Миргородський художньо-промисловий коледж імені М.В.Гоголя|Миргородській художньо-промисловій школі імені Миколи Гоголя]]. Приятелював та листувався з [[Яворницький Дмитро Іванович|Дмитром Яворницьким]]<ref>[http://slavia.do.am/Biblioteka/Knyga_Evarnizki/1.pdf Вибрані місця із листування академіка Д.&nbsp;І.&nbsp;Яворницького]</ref>. Багато років їздив по Україні, змальовував та збирав зразки народного мистецтва, фольклорний матеріал та записував на фонографі спів і гру [[кобзар]]ів ([[Колесса Філарет Михайлович|Філарет Колесса]] використав ці записи у ''«Матеріалах до української етнології»'', тт.&nbsp;13, 14, 1913); сам він артистично виконував [[Дума|думи]]. Зібрані матеріали опрацьовував як альбоми: української і запорізької старовини, орнаменту, вишивок, різьби, кераміки, архітектурних мотивів.
 
[[Файл:Slastion Illustration for Shevchenko's Haidamaky.jpeg|міні|ліворуч|260пкс|Ілюстрація до поеми Шевченка «Гайдамаки». 1886]]
 
Сластіон&nbsp;— автор статей в українських журналах («[[Киевская старина|КСт.]]», «[[Рідний край (газетажурнал)|Рідний край]]», газ. «[[Рада (газета)|Рада]]» та ін.&nbsp;— псевдоніми ''«Опішнянський гончар»'') і російських журналах (зокрема, про кобзарство і [[кобзар]]ів з їхніми портретами), підготував матеріал до книги ''«Українські народні думи»'', т.&nbsp;І (1927); автор книг ''«Мартинович. Спогади»'' (1931) і ''«Портрети українських кобзарів»'' (опубл. 1961).
 
В 1900-их працював над ілюстраціями до [[Шевченко Тарас Григорович|Шевченкового]] [[Кобзар (збірка)|''«Кобзаря»'']], ілюстрував його твори (зокрема [[Гайдамаки (поема)|''«Гайдамаки»'']] (1886), перевидані у 1920-их pоках [[Оренштайн Яків|Яковом Оренштайном]] у [[Берлін]]і, [[Катерина (поема)|''«Катерину»'']]), читанку ''«Вінок»'' [[Борис Грінченко|Б.Грінченка]], ''«Козаки і море»'' [[Мордовець Данило Лукич|Данила Мордовця]] та інші.
Рядок 48 ⟶ 50:
 
24 вересня 1933&nbsp;р. Опанас Георгійович помер, поховано його на Троїцькому кладовищі Миргорода.
 
 
 
== Творчість ==