Алмати: відмінності між версіями

| область =

| адміністрація =

| перша згадка =

| статус =

| поштові індекси = 050000  — 050063

'''Алмати́''', '''Алмата́''' ({{Lang-kk|Алматы}}; {{Lang-ru|Алма-Ата, Алматы}}<ref>[http://www.gramota.ru/spravka/docs/16_9 Распоряжение администрации Президента Российской Федерации №&nbsp;1495] &nbsp;«О написании названий государств&nbsp;— бывших республик СССР и их столиц»

</ref>)&nbsp;— найбільше місто [[Казахстан]]у, колишня столиця. Засноване [[1854]] року, до [[1921]] мало назву ''Вірний'', потім&nbsp;— Алма-Ата; найбільше місто [[Казахстан]]у. У 1927–19361927—1936 роках&nbsp;— столиця [[Казакська АРСР|Казакської АРСР]], від 1936 до 1991 роки&nbsp;— столиця [[Казахська РСР|Казахської РСР]], від 1991 до 1997 столиця Республіки Казахстан. Алмати було останньою столицею і найбільшим містом Казахської РСР, потім стало першою столицею і найбільшим [[мегаполіс]]ом Республіки [[Казахстан]]. Незважаючи на втрату статусу політико-адміністративної столиці, місто є культурним і фінансово-економічним центром республіки і залишається єдиним містом-мільйонником країни. Місто розташоване біля підніжжя гір [[Заілійський Алатау|Заілійського Алатау]] на крайньому південному сході республіки і має своєрідний, досить м'який кліматичний режим з непростою екологічною ситуацією.

Наприкінці Середньовіччя в цьому районі існувала стоянка тюркських і монгольських номадів&nbsp;— '''Алмату́''', 1854&nbsp;— на місці казахського поселення '''Алмати́''' закладена військова фортеця '''Заілійське''', потім '''Вєрне''', 1867&nbsp;— '''Алматинське''', 1867–19211867—1921&nbsp;— '''Вєрний''', з 1921&nbsp;— '''Алма-Ата''', з 1993 через перейменування в офіційному вживанні державними органами [[Казахстан]]у [[Російська мова|російською]] і [[Казахська мова|казахською]] мовами місто називається «Алмати».

З висоти менше 600&nbsp;м міські вулиці втікають на північ, в степ, в напівпустелю, упираючись в спекотні Прикаськеленські [[Мойинкум]]и. У південних житлових масивах на висоті 1500–17001500—1700&nbsp;м над рівнем моря в урочищі [[Медеу (урочище)|Медео]] і на Каменськом Плато відчувається дихання льодовиків. Багатий і різноманітний тваринний і рослинний світ Заілійського Алатау. Околиці Алмати є частиною Ілі-Алатауського національного парку, на території якого організовані природні [[заказник]]и і [[заповідник]].

Клімат помірно континентальний, проте значно м'якше, ніж в більшості міст Казахстану. Середня [[температура]] січня −8&nbsp;°C, липня 22,3&nbsp;°C. Клімат в місті носить набагато м'якший характер ніж в Північному і Центральному Казахстані. Літню спеку в місті пом'якшує його більш піднесене положення (650–950650—950 метрів вище за рівень моря), прохолодний нічний [[бриз]] з довколишніх гір, покритих [[льодовик]]ами навіть влітку, велика кількість зелені і безліч дрібних струмків, [[арик]]ів і річечок. Найбільші з яких&nbsp;— [[Велика Алматинка]], [[Мала Алматинка]] і Єсентай (Весновка). Взимку і восени клімат дещо пом'якшений теплими антициклонами з [[субтропіки|субтропічних]] пустель Середньої Азії. Зима в найбільш гірських районах міста значно м'якша, на вис.1700 метрів над р.м. серед. темп. січня дорівнює&nbsp;— 4- 5&nbsp;°C. Тоді як на вис. 600 метрів над р.м. серед. темп. січня дорівнює&nbsp;— 9-10&nbsp;°C.

* Середньорічна [[вологість повітря]]&nbsp;— 62&nbsp;%

За свідоцтвами археологів перші поселення ранніх землеробів і скотарів на території сучасної Алма-Ати з'явилися ще в X–IXX—IX століттях до Р. Х.

В VI–IIIVI—III століттях до Р. Х. в цих місцях мешкали [[саки (племена)|сакські]] і пізніше [[усуні|усуньські]] племена. Саме до того часу відносяться [[Могила (насип)|кургани]] [[саки (племена)|саків]], виявлені на території Алмати і прилеглих до неї районів. Найбільші з них заввишки до 20 метрів і діаметром в фундаменті понад 100 метрів розташовувалися по берегах річок Великої і Малої Алматинок, Весновки, Аксаю. Сьогодні більшість курганів поховані під житловою забудовою.

Пізніші свідоцтва датуються VIII–XVIII—X століттями від Р. Х.. За свідченням [[Генуя|генуезських]] купців в околицях Алмати знаходилися декілька міських поселень. Одне з них називалося Алмату (за легендами монет, що карбувалися в цьому місті) і знаходилося на торговельній дорозі з [[Європа|Європи]] в [[Китай]]&nbsp;— [[Великий Шовковий шлях]].

Після 1941 року, завдяки масовій [[евакуація|евакуації]] заводів і робітників з європейської частини [[СРСР]] під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]], Алма-Ата з адміністративно-торговельного пункту з прикордонно-охоронним призначенням і слаборозвиненою промисловістю перетворилася на один з найбільших промислових центрів Радянського Союзу. Особливу роль в цьому процесі зіграло розташування міста, що знаходилося в глибокому тилу. За 1941–19451941—1945 роки промисловий потенціал міста збільшився в рази. Економічно активне населення міста зросло з 104 тисяч осіб в 1919 до 365 тисяч в 1968. У 1967 році в місті налічувалося 145 підприємств, причому провідна частина&nbsp;— підприємства легкої і харчової промисловості, що дещо відрізняло місто від типового радянського міста у бік важкої промисловості і виробництва засобів виробництва. Головними галузями промисловості були&nbsp;— харчова (36&nbsp;% валової продукції промисловості),&nbsp;— базувалась в основному на місцевій рясній плодоовочевій сировині, і [[легка промисловість]] (31&nbsp;%). Основні заводи і підприємства харчової промисловості: м'ясоконсервний, борошномельно-круп'яний (з макаронною фабрикою), молочний, шампанських вин, плодоконсервний, тютюновий комбінати, кондитерська фабрика, заводи лікеро-горілчаний, винний, пивоварний, дріжджовий, чаєрозважувальна фабрика; легкої промисловості: текстильний і хутряний комбінати, фабрики бавовнопрядильна, трикотажна, взуттєвий, швацький, поліграфічний комбінат. Важка промисловість становила 33&nbsp;% виробництва і була представлена підприємствами важкого машинобудування, є заводи електротехнічний, ливарно-механічний, вагоноремонтний, ремонтно-підшипниковий, будматеріалів, деревообробний, залізобетонних конструкцій і будівельних деталей, домобудівний комбінат. Паливно-енергетична база Алма-Ати також була створена в цей період і базувалася в основному на вугіллі [[Кузнецький вугільний басейн|Кузбасу]] і Карагандинського басейну, в місті були побудована низка теплових електростанцій ([[ТЕЦ]]) на вугіллі і [[мазут]]і, завершено будівництво каскаду [[ГЕС]] на річці [[Велика Алматинка]]; на півночі&nbsp;— на річці [[Ілі]] в 1969–19701969—1970, була зведена [[Капчагайська ГЕС]].

Офіційна чисельність населення (згідно з Управлінням статистики Алмати) на 1 січня 2008 року чисельність населення міста склала 1324,0 тис. осіб [http://almaty.gorstat.kz/index.php?newsid=202]. Проте згідно з деякими неофіційними джерелами чисельність разом з незареєстрованими трудовими мігрантами з сусідніх областей республіки досягає двох мільйонів чоловік, що становить 13&nbsp;% від населення республіки.<ref>{{cite web

}}</ref>. Місто багатонаціональне: [[казахи]] (50,5&nbsp;%), [[росіяни]] (33,2&nbsp;%), [[уйгури]] (5,8&nbsp;%), також живуть [[татари]] (2&nbsp;%) [[корейці]] (2&nbsp;%); [[німці]], [[українці]] та інші (10&nbsp;%). З іноземців, що працюють в Алма-Аті, найбільшу кількість складають [[турки]]. Незважаючи на свій відносно невеликий вік, демографічні процеси в місті складні і різноманітні, що значною мірою є віддзеркаленням його строкатого національного складу. Характерною рисою сучасного міста є його космополітічность і багатомовність. У місті широко використовуються російська і казахська мови.

Великий транспортний вузол: залізниця і шосейні дороги, [[аеропорт]]. До 2005 року [[ВВП]] м. Алмати досяг 806&nbsp;млрд [[тенге]] (170&nbsp;млрд рублів), в перерахунку на душу населення&nbsp;— 676,1 тис. тенге (142 тис. рублів на людину на рік). До початку 90-х років економіка міста базувалася на харчовій, легкій і важкій промисловості. Основна маса продукції реалізовувалася в самому місті (населення якого перевищило мільйон жителів в 1983 році), на ринку Казахської РСР, а також в інших республіках СРСР. Після розпаду СРСР, розриву міжреспубліканських економічних зв'язків і занепаду промисловості, широкого поширення в місті (особливо в 1991–19961991—1996 роках) набули так звані [[барахолка|барахолки]] з китайським крамом, розвинулася так звана [[човник]]ова торгівля. У цей період економіка міста починає орієнтуватися на вжиток дешевого [[імпорт]]у з Китаю. Життєвий рівень основної маси населення різко падає. Лише після [[1997]] року в Алмати починається період економічного підйому, місто охоплює справжній інвестиційний бум, починається період інтенсивного іпотечного будівництва. У Алматі розташовані штаб-квартири [[Народний банк Казахстана|Народного банку]], [[Казкоммерцбанк]]у, [[Банк ТуранАлем|Банка ТуранАлем]] і інших найбільших банків Казахстану.