Джованні Боккаччо: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 87:
== Переклади українською ==
== Переклади українською ==
* Джованні Боккаччо. Декамерон. Переклад з італійської: [[Микола Лукаш]]; передмова [[Григорій Кочур|Григорія Кочура]]; примітки О.Кругликової; ілюстрації Л.Киркач. [[Харків]]: Фоліо, [[2003]]. 671 с. ISBN 966-03-1705-0 ▼
Наприкінці ХVІІ або початку ХVІІІ століття невідомий автор переказав українською силабічними віршами першу новелу четвертого дня «Декамерону» про трагічну історію кохання Гізмонди та Гвіскардо. Цю українську переробку було здійснено на основі польської також віршованої переробки, що належала відомому поетові та дипломатові Я. Морштину.<ref name="perekl_istor">{{cite web | url = http://old.lingua.lnu.edu.ua/Foreign_Philology/Foreign_Philology/Foreign_Philology_127_2/articles/8.pdf| title =Українсько-романські Перекладацькі Відносини у Критиці і Бібліографії Григорія Кочура | author = Олександр Чередниченко | date = 2014. Випуск 127, Частина 2, стор. 44–52 | website = Іноземна Філологія | accessdate = 12 вересня 2016| archive-url= https://web.archive.org/web/20160912065406/http://old.lingua.lnu.edu.ua/Foreign_Philology/Foreign_Philology/Foreign_Philology_127_2/articles/8.pdf |archive-date= 12 вересня 2016}}</ref><ref>[http://web.archive.org/web/20160415035258/http://ae-lib.org.ua/texts/kochur__boccaccio__ua.htm Григорій Кочур. Джованні Боккаччо (вступна стаття до видання Декамерону 1964 року у перекладі Миколи Лукаша)]</ref>
* Джованні Боккаччо. ''Декамерон (вибрані оповідки)''. Інтерпретація з італійської: [[Василь Шкляр]]; ілюстрації Л. Корж-Радько. [[Харків]]: Дніпро, [[2006]]. 104 с. іл. ISBN 966-578-161-8 ''(примітка: у книзі присутні 30 зі 100 оповідок)''▼
У 1879 році спробу українського перекладу «Декамерона» зробив [[Подолинський Михайло Васильович|Михайло Подолинський]], який надрукував у львівській газеті «Правда» початок вступу (опис чуми). Літературозавець [[Кочур Григорій Порфирович|Григорій Кочур]] характеризував цей переклад як «несміливу спробу», яка стоїть на рівні тодішньої перекладацької літературної мови в Галичині, як «нездійснений намір познайомити українських читачів з твором Боккаччо».<ref name="perekl_istor" />
Перший повний український переклад «Декамерона» з'явився у двотомному виданні 1928 року. Прозовий текст твору переклали [[Пахаревський Леонід Андрійович|Леонід Пахаревський]] та [[Сабалдир Павло Олексійович|Павло Майорський]], які зробили переклад не з оригіналу, а з французького перекладу, звіряючись також з російським перекладом [[Веселовський Олександр Миколайович|Олександра Веселовського]]. Редактори (редактор першого тому — С. Родзевич, другого — П. Мохор) звіряли виготовлений у такий спосіб переклад з італійським оригіналом. Канцони переклав [[Вороний Марко Миколайович|Марко Вороний]], передмову написав В. Державін. Видання вийшло накладом у 5000 примірників, й як на свій час, було доволі непогане. Але, за висновком Г. Кочура, досконалим це видання й не могло бути: надто вже кручений шлях виникнення цього перекладу позбавив його стилістичної єдності, єдиного мовного обличчя. Перекладачі й редактори намагалися в міру можливості сумлінно передати зміст, і такої мети вони досягли. Художня своєрідність і барвистість «Декамерона» значною мірою залишилася поза можливостями перших його українських інтерпретаторів.<ref name="perekl_istor" />
Другий повний український переклад флорентійського шедевру Боккаччо доби Пізнього Середньовіччя був створений [[Микола Лукаш|Миколою Лукашом]] ще у 1963 та опублікований роком пізніше у 1964 році у видавництві «[[Дніпро (видавництво)|Дніпро]]», проте зі значними редакторськими правками. Лукашу закидали перекручування авторського тексту та надмірну його архізацію та «українізацію», лаяли за питомі українські слова на кшталт березоль, дзигарі, лучче, що, відповідно, було нещадно «виправлено» редакторами у кінцевому варіанті видання. Цей значно відредагований варіант перекладу перевидавався близько десятка разів, але оригінальна робота перекладача без редагувань та виправлень з'явилася лише у 2006 році у видавництві «Видавничий центр „Просвіта“», завдяки кропіткій роботі Леоніда Череватенка який, віднайшовши рукописи перекладу у творчому архіві Миколи Лукаша, працював над його відновленням упродовж кількох років.<ref>[http://web.archive.org/web/20160912055611/http://vsiknygy.net.ua/neformat/141/ Чого треба цуратися, а чого держатися…] — Друг читача, 03.02.2008</ref><ref>{{cite web | url = http://old.lingua.lnu.edu.ua/Foreign_Philology/Foreign_Philology/Foreign_Philology_128/articles/21Haba.pdf| title =Лукашенкознавство XXI Віку | author = Орися Габа| date = 2015. Випуск 125., стор 155-162 | website = Іноземна Філологія | accessdate = 12 вересня 2016| archive-url= https://web.archive.org/web/20160912061018/http://old.lingua.lnu.edu.ua/Foreign_Philology/Foreign_Philology/Foreign_Philology_128/articles/21Haba.pdf |archive-date= 12 вересня 2016}}</ref><ref>[http://web.archive.org/web/20160912070154/http://www.radiosvoboda.org/a/954699.html Леонід Череватенко: «Поки живий бодай один глядач, який хоче дивитися українські фільми, українське кіно не може вмерти»] — Радіо Свобода, 14 листопада 2006</ref><ref>[http://web.archive.org/web/20160305015543/http://www.umoloda.kiev.ua/number/848/164/30887/ «Декамерон» Боккаччо і Лукаша] — Україна Молода, № 018 від 31.01.2007</ref>
* ''<small>(перший частковий переклад українською)</small>''<ref>переказ силабічними віршами першої новели четвертого дня про трагічну історію кохання Гізмонди та Гвіскардо; переклад здійснено на основі польської також віршованої переробки, що належала відомому поетові та дипломатові Я. Морштину</ref> Джованні Боккаччо. ''Декамерон'' (уривок). Переклад з польскої: невідомо; кінець ХVІІ або початок ХVІІІ ст.
* ''<small>(другий частковий переклад українською)</small>''<ref>переклад початку вступу (опис чуми))</ref> Джованні Боккаччо. ''Декамерон'' (уривок). Переклад з польскої: Михайло Подолинський. Львів: газета «Правда». 1879 р.
* ''<small>(перший повний переклад українською)</small>'' Джованні Боккаччо. ''Декамерон'' (у 2-ох томах). Переклад з французької та російської: [[Пахаревський Леонід Андрійович|Леонід Пахаревський]] та [[Сабалдир Павло Олексійович|Павло Майорський]] (проза), [[Вороний Марко Миколайович|Марко Вороний]] (канцони/поезія); редактори: С. Родзевич (1-ий том), П. Мохор (2-ий том); передмова: Владімір Державін. [[Харків]]: [[Державне видавництво України (Харків)|ДВУ]], [[1928]]. 408 стор. (1-ший том.), 334 стор. (2-ий том). Наклад 5,000 примірників<ref>[https://web.archive.org/web/20160912081121/http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/Mikks/2011_38/347_359.pdf Український Поетичний Переклад 1920-30-Х Років: Огляд Окремиї Видань] — Л. В. Коломієць, Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, 2011</ref>
* ''<small>(перше видання значно відредагованого перекладу Лукаша)</small>'' {{книга| заголовок =Джованні Боккаччо. ''Декамерон''. З італійсьої переклав: [[Лукаш Микола Олексійович|Микола Лукаш]]; редактор: Олена В. Хатунцева; художник: І. П. Хотинок; художній редактор: Б. Л. Тулін; технічний редактор: Л.М Бобир; корректори: О. А. Підвишиванська, Г. М. Стадник |місце =Київ | «Дніпро» |рік =1964 |сторінок =664 |isbn = |ref =|тираж=65,000}}
** ''(перевидання: 1969, 1985 (обидва видавництво «Дніпро»), 2000 (видавництво «Січ»), 2003, 2005, 2007, 2011 (усі видавництво «Фоліо»))''
* ''<small>(перше видання авторського невідредагованого перекладу Лукаша)</small>'' {{книга |заголовок =Джованні Боккаччо. ''Декамерон''. З італійсьої переклав: [[Лукаш Микола Олексійович|Микола Лукаш]]; упорядникування та редагування: [[Череватенко Леонід Васильович|Леонід Череватенко]] |місце =Київ |видавництво ="Видавничий центр «Просвіта»" |рік =2006 |сторінок =896 |isbn =966-8547-73-X |ref =Декамерон}}
▲* Джованні Боккаччо. ''Декамерон (вибрані оповідки)''. Інтерпретація з італійської: [[Василь Шкляр]]; ілюстрації Л. Корж-Радько. [[
* Джованні Боккаччо. Про славних жінок. Переклад з латині: Павло Содомора; художнк: О.Д. Кононученко. Харків : Фоліо, 2014. – 316 с. ISBN 978-966-03-6655-8
▲<!-- * Джованні Боккаччо. ''Декамерон''. Переклад з італійської: [[Микола Лукаш]]; передмова [[Григорій Кочур|Григорія Кочура]]; примітки О.Кругликової; ілюстрації Л.Киркач. [[Харків]]: Фоліо, [[2003]].
== Див. також ==
| |||