Литвиненко Сергій Григорович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Рядок 86:
* Портрет Івана Франка ([[1933]]) бронза. Знаходиться у Львівській науковій бібліотеці імені В. Стефаника.
* Портрет Івана Мазепи ([[1933]]) гіпс.
* Пам'ятник [[Андрей (Шептицький)|Митрополиту Андрею Шептицькому]] ([[1935]]). Виконаний зі штучного каменю. Сидячу постать Митрополита встановили на подвір'ї Національного музею у Львові у вересні [[1935]] року. Після приходу радянської влади, її представники поставили вимогу: негайно усунути пам'ятник як «малохудожній твір», тим самим звільнивши місце для встановлення погруддя Т. Шевченкові. До 30 квітня того ж року пам'ятник мали демонтувати. Тодішньому директору музею [[Свєнціцький Іларіон Семенович|Іларіону Свенціцькому]] вдалося затягнути час, почалася Друга Світова війна, й пам'ятник простояв у музейному сквері до [[1947]] року. Вже після війни Свенціцький докладав зусиль, щоб зберегти пам'ятник. Тоді представниками нової влади було сфальсифіковано рішення зборів представників інтелігенції та робочого класу Червоноармійського району (нині&nbsp;— Личаківський район) м. Львова та на підставі цього «рішення» міськрада видала постанову №&nbsp;687 «Про негайне зняття пам'ятника Андрею Шептицькому». Вночі з 9 на [[10 серпня]] 1947 року до музейної садиби вдерлася група робітників Дормостстроя, молотами розтрощили скульптуру, а її уламки вивезли у невідомому напрямку. На місці пам'ятника з часом було встановлено божка [[Святовит|Світовида]] з села [[Лопушанка (Старосамбірський район)|Лопушанка]]<ref>''Мельник І., Масик Р.'' Пам'ятники та меморіальні таблиці міста ЛьвоваЛьвова…&nbsp;— С. 215—216.</ref>.
* Портрет Т.&nbsp;Є.&nbsp;[[Тит Войнаровський|Тита Євгена Войнаровського-Столобута]] ([[1938]]). Робота виконана у теракоті.
* Портрет Миколи Колеси ([[1938]]) зберігається у родинній збірці сім'ї Колессів.
* Портрет Я. Савки ([[1938]]). Робота виконана у гіпсі зберігається у Національному музеї у Львові.
* Пам'ятник героям визвольних змагань [[1914]]—[[1920]]. Розташований на цвинтарі у [[Рава-Руська|Раві-Руській]]. Пам'ятник, відкрито у серпні [[1936]] року.
* Пам'ятник полеглим героям (1938). Робота знаходитися на цвинтарі у [[Яворів|Яворові]].
* [[Надгробок Іванові Франку|Надгробний пам'ятник Івану Франку]] на [[Личаківське кладовище|Личаківському кладовищі]] у Львові. Відкриття відбулось [[28 травня]] [[1933]] року. У цій роботі помітний вплив [[Бурдель|Бурделя]]
* Надгробок [[Бенцаль Микола Гнатович|М. Бенцаля]] у Коломиї
* Надгробний пам'ятник І.[[Кивелюк КивелюкаІван|Івана розташовуєтьсяКивелюка]] на Личаківському кладовищі.
* Надгробний пам'ятник [[Пачовський Василь Миколайович|Василя Пачовського]] знаходиться на Личаківському кладовищі.
* [[актор]]а [[БенцальМиколи Микола Гнатович|М.&nbsp;Бенцаля]]
* Пам'ятник Тарасу Шевченку в Косові
* Портрет [[Андрей (Шептицький)|Митрополита Андрея Шептицького]] ([[1941]]) у Львові. Виконаний з бронзи, встановлений у 2013 році на подвір'ї [[Національний музей у Львові|Національного музею]] у Львові на місці зруйнованого у [[1947]] році пам'ятника Митрополитові землі Галицької. [[13 грудня]] [[2013]] року, під час проведення урочистостей, пов'язаних зі 100-літнім ювілеєм передачі Національного музею у Львові графом Андреєм Шептицьким в дар українському народові, було урочисто відкрито та освячено погруддя Митрополиту Андрею Шептицькому<ref>[http://lvivexpres.com/religion/2013/08/27/50889-podviryi-palacu-vstanovlyat-bronzove-pogruddya-andreya-sheptyckogo На подвір'ї палацу встановлять бронзове погруддя Андрея Шептицького]</ref>.