Литвиненко Сергій Григорович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 21:
| платня =
| термін =
| попередник =
| наступник =
| партія =
| головував_(-ла) =
| конфесія =
| чоловік =
| дружина =
| діти =
| родичі =
| нагороди =
| сторінка_в_інтернеті =
| примітки =
| employer =
| зріст =
| вага =
| герб =
}}
 
'''Сергі́й Литвине́нко ''' ({{н}}{{ДН|[[5|10| жовтня]] [[1899}}]], [[Пирятин]] — {{†}}{{ДС|[[20|6| червня]] [[1964}}]])  — український [[скульптор]], [[хорунжий]] [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]].
 
== Біографія ==
Народився [[5 жовтня]] [[1899]] року в [[Пирятин]]і на [[Полтавщина|Полтавщині]].
 
У [[1917]] році закінчив класичну гімназію в [[Лубни|Лубнах]]<ref> [[Бірюльов Юрій Олександрович|Бірюльов Ю.]] Литвиненко Сергій //[[Енциклопедія Львова]]... С. 132</ref>.
 
[[1919]]–[[1920]]&nbsp;— служив в ранзі [[хорунжий|хорунжого]] в рядах [[армія УНР|армії Української Народної Республіки]].
Рядок 52:
[[1924]]–[[1929]]&nbsp;— навчався в [[Академія образотворчих мистецтв у Кракові|Краківській академії мистецтв]], в класі професора К.&nbsp;Лящки. Студіював [[кераміка|кераміку]] в О.&nbsp;Трибушного. Закінчив академію з 8 відзнаками і, за рекомендацією К.&nbsp;Лящки, в [[1930]] році поїхав до [[Париж]]а, продовжив навчання і виставляв свої твори в салоні [[Тюїльрі]].
 
=== Львівський період (1930–19441930—1944) ===
 
[[1930]]&nbsp;— переїхав до [[Львів|Львова]] і згодом став найвидатнішим скульптором в Західній Україні у міжвоєнний період.
Рядок 58:
У [[1933]]—[[1937]] роках разом з М. Лукіяновичем був керівником у керамічній майстерні «Око», що розташовувалась на вулиці Мучній у Львові. Згодом Львівською експериментальною кераміко-скульптурною фабрикою у [[1941]]—[[1944]].<ref>Енциклопедія Львова…&nbsp;— С. 132.</ref>
 
У [[1941]]—[[1944]] викладав у Художньо-промисловій школі скульптуру. У [[1943]] був професором та деканом Вищої образотворчої студії. <ref>Енциклопедія Львова…&nbsp;— С. 132.</ref>
 
[[1932]]&nbsp;— промовляв від імені української еміграції на похороні хорунжого Армії УНР [[Старченко Іван|Старченка Івана]].
Рядок 86:
* Портрет Івана Франка ([[1933]]) бронза. Знаходиться у Львівській науковій бібліотеці імені В. Стефаника.
* Портрет Івана Мазепи ([[1933]]) гіпс.
* Пам'ятник [[Андрей (Шептицький)|Митрополиту Андрею Шептицькому]] ([[1935]]). Виконаний зі штучного каменю. Сидячу постать Митрополита встановили на подвір’їподвір'ї Національного музею у Львові у вересні [[1935]] року. Після приходу радянської влади, її представники поставили вимогу: негайно усунути пам’ятникпам'ятник як «малохудожній твір», тим самим звільнивши місце для встановлення погруддя Т. Шевченкові. До 30 квітня того ж року пам’ятникпам'ятник мали демонтувати. Тодішньому директору музею [[Свєнціцький Іларіон Семенович|Іларіону Свенціцькому]] вдалося затягнути час, почалася Друга Світова війна, й пам’ятникпам'ятник простояв у музейному сквері до [[1947]] року. Вже після війни Свенціцький докладав зусиль, щоб зберегти пам’ятникпам'ятник. Тоді представниками нової влади було сфальсифіковано рішення зборів представників інтелігенції та робочого класу Червоноармійського району (нині&nbsp;— Личаківський район) м. Львова та на підставі цього «рішення» міськрада видала постанову №687№&nbsp;687 «Про негайне зняття пам’ятникапам'ятника Андрею Шептицькому». Вночі з 9 на [[10 серпня]] 1947 року до музейної садиби вдерлася група робітників Дормостстроя, молотами розтрощили скульптуру, а її уламки вивезли у невідомому напрямку. На місці пам’ятникапам'ятника з часом було встановлено божка [[Святовит|Світовида]] з села [[Лопушанка (Старосамбірський район)|Лопушанка]] <ref>Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова С. 215-216215—216</ref>.
* Портрет Т. &nbsp;Є. &nbsp;Войнаровського-Столобута ([[1938]]). Робота виконана у теракоті.
* Портрет Миколи Колеси ([[1938]]) зберігається у родинній збірці сім'ї Колессів.
* Портрет Я. Савки ([[1938]]). Робота виконана у гіпсі зберігається у Національному музеї у Львові.
Рядок 98:
* [[актор]]а [[Бенцаль Микола Гнатович|М.&nbsp;Бенцаля]]
* Пам'ятник Тарасу Шевченку в Косові
* Портрет [[Андрей (Шептицький)|Митрополита Андрея Шептицького]] ([[1941]]) у Львові. Виконаний з бронзи, встановлений у 2013 році на подвір'ї [[Національний музей у Львові|Національного музею]] у Львові на місці зруйнованого у [[1947]] році пам’ятникапам'ятника Митрополитові землі Галицької. [[13 грудня]] [[2013]] року, під час проведення урочистостей, пов’язанихпов'язаних зі 100-літнім ювілеєм передачі Національного музею у Львові графом Андреєм Шептицьким в дар українському народові, було урочисто відкрито та освячено погруддя Митрополиту Андрею Шептицькому<ref>[http://lvivexpres.com/religion/2013/08/27/50889-podviryi-palacu-vstanovlyat-bronzove-pogruddya-andreya-sheptyckogo На подвір'ї палацу встановлять бронзове погруддя Андрея Шептицького]</ref>.
 
'''Нереалізовані роботи'''
Рядок 115:
== Джерела ==
{{Портал|Мистецтво}}
* ''[[Бірюльов Юрій Олександрович|ЮрійБірюльов БірюльовЮ]].'' Стильовий та жанровий діапазон творчості українських митців Львова міжвоєнного двадцятиліття (1919–19391919—1939) // Мистецтвознавство України: Збірник наукових праць. Спецвипуск. &nbsp;— Львів&nbsp;: Афіша, 2011. &nbsp;— С. 87-94.
* [http://ru.scribd.com/doc/221168886/Svoboda-2010-35 Олександер Панченко. Майстер монументальної скульптури. // [[Свобода (газета)|Свобода]], 27 серпня 2010, С. 17.]
* {{книга |автор = [[Бірюльов Юрій Олександрович|Бірюльов&nbsp;Ю.&nbsp;О.]]|частина = Литвиненко Сергій|заголовок = [[Енциклопедія Львова]]|оригінал = |посилання = |відповідальний = За редакцією А.&nbsp;Козицького |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Літопис (видавництво)|Літопис]]|рік = 2012|том = 4|сторінки = 132—133|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-8853-23-4|тираж = }}.
* ''[[:pl:Jurij Biriulow|Biriulow J.]]'' Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy (Львівська скульптура від раннього класицизму до авангардизму, середина XVIII ст. — 1939 р.). — Warszawa: Neriton, 2007, 386 s. ISBN 978-83-7543-009-7
* ''Мельник Б. &nbsp;В. ''&nbsp;Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. &nbsp;— Львів&nbsp;: Світ, 2001. &nbsp;сС. 35. &nbsp;— ISBN 966-603-115-9.
* [[Бірюльов Юрій Олександрович|Юрій Бірюльов]]. Стильовий та жанровий діапазон творчості українських митців Львова міжвоєнного двадцятиліття (1919–1939) // Мистецтвознавство України: Збірник наукових праць. Спецвипуск. — Львів: Афіша, 2011. — С. 87-94.
* ''Мельник I., Масик Р.'' Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. &nbsp;— Львів&nbsp;: Апріорі, 2012. &nbsp;сС. 215-216215—216. &nbsp;— ISBN 978-617-629-077-3.
* {{книга |автор = [[Бірюльов Юрій Олександрович|Бірюльов&nbsp;Ю.&nbsp;О.]]|частина = Литвиненко Сергій|заголовок = [[Енциклопедія Львова]]|оригінал = |посилання = |відповідальний = За редакцією А.&nbsp;Козицького |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Літопис (видавництво)|Літопис]]|рік = 2012|том = 4|сторінки = 132—133|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-8853-23-4|тираж = }}.
* ''Панченко Олександер.'' [http://ru.scribd.com/doc/221168886/Svoboda-2010-35 Олександер Панченко. Майстер монументальної скульптури.] // [[Свобода (газета)|Свобода]],.&nbsp;— 2010.&nbsp;— 27 серпня 2010,.&nbsp;— С. 17.]
* Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів: Світ, 2001. — с. 35. — ISBN 966-603-115-9
* ''[[:pl:Jurij Biriulow|Biriulow J.]]'' Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy (Львівська скульптура від раннього класицизму до авангардизму, середина XVIII &nbsp;ст. &nbsp;— 1939 &nbsp;р.). &nbsp;— Warszawa&nbsp;: Neriton, 2007,.&nbsp;— 386 s.&nbsp;— ISBN 978-83-7543-009-7.
* Мельник I., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів: Апріорі, 2012. — с. 215-216. — ISBN 978-617-629-077-3.
 
 
[[Категорія:Українські скульптори]]
[[Категорія:Скульптори Львова]]
[[Категорія:Уродженці Пирятина]]
[[Категорія:Персоналії:Нью-Йорк]]
 
{{Bio-stub}}