Вікіпедія

Кінах Анатолій Кирилович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
→‎Біографія: Заміна неперекладених посилань шаблоном
Немає опису редагування
Рядок 70:
| кінець5 = [[27 листопада]] [[2014]]
}}
{{Однофамільці|Кінах (прізвище)}}
 
'''Анато́лій Кири́лович Кі́нах''' (* [[4 серпня]] [[1954]], [[Братушани]], [[Молдовська РСР]], [[СРСР]]) — [[Україна|український]] [[політик]] і державний діяч, [[прем'єр-міністр України]] з [[29 травня]] [[2001]] по [[21 листопада]] [[2002]], міністр економіки України (з [[21 березня]] [[2007]] по [[18 грудня]] [[2007]]).
 
Рядок 80:
Закінчив {{нп|Ленінградський кораблебудівний інститут|Ленінградський кораблебудівний інститут|ru|Санкт-Петербургский государственный морской технический университет}} [[1978]] року за спеціальністю інженер-суднобудівник.
 
1978–19811978—1981 — докмайстер 7-го військового заводу, [[Таллінн]].
 
1981–19921981—1992 — майстер, заступник начальника, начальник виробничо-диспетчерського відділу [[Океан (завод)|заводу «Океан»]], [[Миколаїв]].
 
1990–19921990—1992 — [[народний депутат України]] 12(1) скликання від Корабельного виборчого округу №  284 [[Миколаївська область|Миколаївської області]]. Член Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством (червень 1990-червень 1992). Входив до [[Народна Рада|Народної Ради]]. На час виборів: Суднобудівний завод «Океан», начальник виробничо-диспетчерського відділу, член [[КПРС]]. 1-й тур: на вибори прийшло 76,0 % виборців, за 31,2 %. 2-й тур: на вибори прийшло 66,0 % виборців, за 59,9 %. 4 суперники (основний — В. К. Новожилов, народився [[1949]] року, Миколаївський МК КПУ, 1-й секретар, 1-й тур — 27,2 %, 2 тур — 33,4 %).
 
1992–19941992—1994 — представник [[Президент України|Президента України]] в [[Миколаївська область|Миколаївській області]].
 
1994–19951994—1995 — голова [[Миколаївська обласна рада|Миколаївської обласної ради]] депутатів.
 
1995–19961995—1996 — віце-прем'єр-міністр України з питань промислової політики.
 
Із 1996 року — президент Української спілки промисловців і підприємців.
 
Член Політради (1996–20001996—2000) і політвиконкому [[Народно-демократична партія (Україна)|Народно-демократичної партії]] (1997–20001997—2000), заступник голови НДП з питань економічної політики (1998–20001998—2000).
 
З березня [[1998]] — [[Народні Депутати Верховної Ради України 3-го скликання|Народний депутат України 3-го скликання]] від виборчого округу № 128 Миколаївської області. На вибори прийшло 61,7 % виборців, за 31,6 %, 20 суперників. Член фракції НДП (з травня 1998 року; з травня 1999 року — уповноважений представник). Голова Комітету з питань промислової політики (липень 1998  — лютий 2000), член Комітету з питань промислової політики і підприємництва (лютий  — квітень 2000), член Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (з квітня 2000). Склав депутатські повноваження 4 жовтня [[2001]].
 
1999 — [[перший віце-прем'єр-міністр України]].
Рядок 102:
Від 2000 року — голова Партії промисловців і підприємців України.
 
У 2001–20022001—2002 роках — [[Прем'єр-міністр України]].
 
2002 року обраний народним депутатом України 4-го скликання від блоку «[[За єдину Україну!]]», №  2 у списку. На час виборів: [[Прем'єр-міністр]] України, член ПППУ. Зняв кандидатуру.
 
2004 — [[Кандидати на посаду Президента України|кандидат на пост президента України]]. У першому турі посів 6 місце. У другому турі підтримав [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]]. Один із лідерів [[Помаранчева революція|Помаранчевої революції]].
Рядок 110:
[[4 лютого]] [[2005]] року призначений на пост першого віце-прем'єр-міністра України.
 
[[Народні Депутати Верховної Ради України 5-го скликання|Народний депутат України 5-го скликання]] 04.2006-04.2007 від Блоку «Наша Україна», №  2 у списку. На час виборів: Секретар Ради національної безпеки і оборони України, член ПППУ. Член фракції Блоку «Наша Україна» (з квітня 2006). Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони (з липня 2006).
 
У 2007 році потрапив у центр скандалу, який став причиною початку в Україні парламентської кризи. }] причиною став перехід депутатів із фракції "«Наша Україна"» в Партію регіонів. Серед так званих тушок був і Анатолій Кінах. Після цього [[21 березня]] [[2007]] року Анатолія Кінаха призначено міністром економіки України в [[Другий уряд Віктора Януковича|уряді Януковича]]. Подальша парламентська криза стала причиною розпуску Віктором Ющенком Верховної Ради України<ref>http://www.facenews.ua/file/2011/47761/</ref>.
 
[[Народні Депутати Верховної Ради України 6-го скликання|Народний депутат України 6-го скликання]] 11.2007-12.2012 від Партії регіонів, № &nbsp;53 в списку. На час виборів: Міністр економіки України, безпартійний. Член фракції Партії регіонів (з 11.2007). Член Комітету з питань національної безпеки і оборони (з 12.2007), голова підкомітету з питань оборонно-промислового комплексу та військово-технічного співробітництва (з 02.2008).
 
[[10 жовтня]] [[2008]] року вступив до [[Партія регіонів|Партії регіонів]]<ref>[http://poli.in.ua/ua/identities/deputies/70 Портал «Велика політика»]</ref><ref>[http://obkom.net.ua/news/2008-10-10/1333.shtml «Пискун и Кинах решили заткнуть собой брешь в рядах ПР, пробитую Чорновилом и Богатыревой» «ОБКОМ» 10 Жовтня 2008 {{ref-ru}}]</ref>
 
[[Народні Депутати Верховної Ради України 7-го скликання|Народний депутат України 7-го скликання]] з 12.2012 від Партії регіонів, № &nbsp;59 у списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з 12.2012). Перший заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони (з 12.2012).
 
Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали [[Звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму|звернення до Сейму Республіки Польща]] з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942-19441942—1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.<ref>[ Леонід КРАВЧУК: «Заява 148 українських депутатів –&nbsp;— антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради»]</ref>
 
16 січня 2014 року голосував за закони, які суперечать Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прямо суперечать зобов'язанням і обов'язкам України як члена ООН, Ради Європи та ОБСЄ.<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=3611 Результати поіменного голосування за проект Закону про внесення змін до Закону України "«Про судоустрій і статус суддів"» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян (№3879№&nbsp;3879) -&nbsp;— за основу і в цілому]</ref>
 
[[Парламентські вибори в Україні 2014|На парламентських виборах в Україні]] 2014 року балотується за одномандатним округом №127№&nbsp;127 ([[Миколаївська область]]) як самовисуванець.
 
Співпрацює з журналом [[Інтелектуальна власність (журнал)|«Інтелектуальна власність»]]<ref>[http://www.intelvlas.com.ua/avtori.html]</ref>.
 
== Маєтки ==
Станом на березень 2015, власник 90&nbsp;% ТРЦ «Подоляни» ([[Тернопіль]]).<ref>[http://poglyad.te.ua/podii/vasyl-chubak-hoche-staty-holovoyu-ternopilskoji-oda/ Василь Чубак хоче стати головою Тернопільської ОДА?]</ref>
 
== Родина ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Кінах_Анатолій_Кирилович