Радіоактивність: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Bunyk (обговорення | внесок) |
доповнення |
||
Рядок 1:
'''Радіоакти́вність''' (від {{lang-la|radio}} — «випромінюю» {{lang-la2|radius}} — «промінь» і {{lang-la2|activus}} — «дієвий») — явище мимовільного перетворення нестійкого [[ізотоп]]а [[хімічний елемент|хімічного елементу]] в інший ізотоп (зазвичай іншого елемента) ('''радіоактивний розпад''') шляхом [[випромінювання]] [[гамма-квант]]ів, [[Елементарна частинка|елементарних частинок]] або [[Ядро атома|ядерних]] фрагментів. Ці, сильно проникаючі потоки частинок іноді називають '''ядерним випромінюванням'''.
[[Файл:Radioactive.svg|thumb|200px|right|Символ, що використовується для позначення [[Радіоактивні матеріали|радіоактивних матеріалів]]]]
Радіоактивність відкрив у [[1896 у науці|1896 р.]] [[Антуан Анрі Беккерель]]. Сталося це випадково. Вчений працював із [[сіль (хімія)|солями]] [[уран (хімічний елемент)|урану]] і загорнув свої зразки разом із [[фотопластина]]ми в непрозорий матеріал. Фотопластини виявилися засвіченими, хоча доступу світла до них не було. Беккерель зробив висновок про невидиме оку випромінювання солей урану. Він дослідив це випромінювання і встановив, що інтенсивність випромінювання визначається тільки кількістю урану в препараті і абсолютно не залежить від того, в які сполуки він входить. Тобто, ця властивість характерна не сполукам, а [[Хімічний елемент|хімічному елементу]] урану (докладніше див. [[Дослід радіоактивності Антуаном Анрі Беккерелем]]).
В [[1898|1898 р.]] [[Ґергард Шмідт]] та [[Кюрі П'єр|П'єр Кюрі]] і [[Кюрі Марія|Марія Склодовська-Кюрі]] відкрили випромінювання [[Торій|торію]]. Пізніше Кюрі відкрили [[полоній]] та [[радій]].
| |||