Шляхтинці: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 41:
Поблизу села є ботан. заказник місц. значення «Шляхтинецький».
== Назва ==
Походить, за переказами, від гори Шляхтин, що розташована поблизу населеного пункту.
== Історія ==
Рядок 46 ⟶ 49:
Поблизу Шляхтинців виявлено археологічні пам'ятки пізнього [[палеоліт]]у, [[мезоліт]]у, західно-поділ. групи скіф. часу і давньорус. культури.
Перша писемна згадка — [[1463]] р. як '''Шитнаківці'''. Згідно з актом поділу володінь між князями [[Збаразькі|Збаразькими]] — Василієм, Семеном і Солтаном
У 16 ст. поблизу села пролягав польсько-литовський кордон, до кінця 19 ст. біля Шляхтинців і Лозової зберігався прикордонний стовп, поділений на 4 частини: у верхній частині правої сторони було зображено голову вола, в нижній частинні — однораменний хрест; у верхній частині лівої сторони — двораменний хрест, у нижній частині — будинок.
У 1546 р. село — власність князів [[Острозькі|Острозьких]]. 1674 р. у церкву було придбане Євангеліє із записом: «Купилъ… Филипъ Мельникъ Шляхтинскій 1674 р. 25 Септ. за вол. Короля Михаила въ державь дідичной маєтности єго мил. князя [[Дмитро Юрій Вишневецький|Дмитрія Вишневецкого]] на Збаражъ Корибута на тенъ часъ державного пана Самуила Буковского и госпо- дина отца Григорія Яцковского».
У 17 ст. Шляхтинці — власність [[Потоцькі|Потоцьких]], від кінця цього ж століття — Баковських; у 19 ст. велика земельна власність належала Завадським і [[Дуніни-Борковські|Дуніним-Борковським]]; від початку 20 ст. — [[Федоровичі|Федоровичам]] (зокрема, [[Федорович Володислав|Федоровича Володислава]]<ref>''[[Адам Бонецький|Boniecki Adam]]''. [https://polona.pl/item/10355913/289/ Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich]. — Cz. 1. — t. 5. — S. 269. {{ref-pl}}</ref>) і Малицьким. 1832 р. в селі проживали 556 осіб; душпастирював о. [[Барвінський Григорій Григорович|Григорій Барвінський]]; працювала парафіяльна школа, від 1850 р. — однокласна. У 1890 р. в Шляхтинцях — 885 жителів, із них 709 українців, 123 поляки, 53 євреї; функціонували фільварок, ґуральня, млин і 2 корчми.
За часів Австро-Угорщини діяли «[[Просвіта]]», «[[Сільський господар]]», «[[Союз українок]]», «[[Рідна школа]]» та інші українські товариства, [[кооператив]]а.
В [[УСС]] і [[УГА]] воювали Степан Сердюк (підхорунжий, 1894—1988) та ін.
У 1921 р. в селі 122 будинки, 766 осіб. Діяли філії товариств «Просвіта» (кін. 19 ст.), «Січ» (поч. 20 ст.), «Луг», «Сільський господар», «Союз Українок», «Рідна школа», а також кооператива, аматорський драматичний гурток, оркестра і хор. Восени 1930 р. під час пацифікації поляки понищили майно українських установ, багатьох мешканців побили. Упродовж 1934—1939 рр. Шляхтинці належали до ґміни Лозова.
У серпні 1939 р. в М. Малицького та його дружини, письменниці [[Дарія Віконська|Дарії Віконської]] гостював поет, літературознавець, есеїст, публіцист [[Маланюк Євген Филимонович|Євген Маланюк]], про що він написав у спогадах «Дарія Віконська». 1940 р. у Казахстан були виселені Марія Балабан, Василь і Ганна Габлевичі, Текля Кисіль (Балабан), Марія і Микола Лаб'яки, Валерія Мозіль та ін. До німецько-радянської війни у селі був панський двір (18 ст.) і парк (7 га).
Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 31 уродженець села. Навесні 1944 р. поблизу села під час бою відзначився воїн Червоної армії, Герой Радянського Союзу Борис Кошечкін. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики цих об'єднань — понад 70 осіб, у тому числі районовий провідник ОУН, курінний політвиховник УПА Юліан Сердюк («Ярема»; 1913—1946); криївка була у хаті Стефанії Скринник (Балабан), у дивізії «Галичина» воювали Павло Гарак і Петро Ковалькевич.
Рядок 68 ⟶ 71:
12 серпня 1948 р. у селі відбувся бій між трьома вояками УПА і дев'ятьма працівниками МВС і МДБ, під час якого двох більшовиків було вбито.
== Пам'ятки ==
* капличка Матері Божої (2011 р.),
* «фіґура».
== Пам'ятки ==
| |||