Квотування: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 3:
Також це встановлення певних розмірів (меж) змін вартості [[валюта|валют]], [[цінні папери|цінних паперів]] на [[біржа]]х.
 
== Різновиди квот ==
Розрізняють квоти:
 
Рядок 10 ⟶ 11:
* [[Квоти на видобуток корисних копалин]]
 
'''Квоти (контингенти) глобальні''' -&nbsp;— квоти, що встановлюються відносно [[Товар|товару]] без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товар [[експорт]]ується або з яких він [[імпорт]]ується. <ref>[http://kodeksy.com.ua/pro_zovnishn_oekonomichnu_diyal_nist/statja-1.htm Закон України про зовнішньоекономічну діяльність. Стаття 1. Визначення термінів]</ref>
 
'''Квоти (контингенти) індивідуальні''' -&nbsp;— квоти, що встановлюються відносно [[товар]]у з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватись або з якої він може імпортуватись.<ref>[http://kodeksy.com.ua/pro_zovnishn_oekonomichnu_diyal_nist/statja-1.htm Закон України про зовнішньоекономічну діяльність. Стаття 1. Визначення термінів]</ref>
 
== Квоти на теле- і радіомовленні ==
Квотування теле- та радіоефіру застосовується в багатьох країнах в якості інструменту культурної політики. Квоти можуть визначати загальний відсоток медіаконтенту, вироблений в даній країні, або ж мови ефіру.
 
Одним з найяскравіших прикладів такого роду квотування є [[Закон Тубона]], прийнятий у 1990-х роках з метою захисту позицій французької мови, зокрема в медіапросторі. Станом на 2016 рік у Франції діє квота на 40&nbsp;% для музичного контенту французькою мовою, з якого не менше половини&nbsp;— нові твори, котрі мають транслюватися у прайм-тайм<ref name="мінкульт">[http://www.slideshare.net/SerhiiOsnach/ss-60178263 Квотування ефіру, як інструмент культурної політики]</ref>. Яскравим прикладом ефективності квотування є Німеччина, де станом на 2005 за відсутності квотування частка німецькомовних виконавців зменшилась до 1,2&nbsp;%, проте завдяки квотуванню підвищилася до 25&nbsp;%.
 
В Україні про необхідність квотування в медіапросторі для захисту україномовних митців на державному рівні було оголошено лише в 2016 році. На необхідності такого кроку заявив міністр культури України [[В'ячеслав Кириленко|В. Кириленко]]<ref>[http://www.telekritika.ua/pravo/2015-03-02/104375 Кириленко ініціює збільшення квоти українського продукту в радіоефірі до 75%]</ref><ref>[http://mincult.kmu.gov.ua/mincult_old/uk/publish/article/421051 В`ячеслав Кириленко обговорив шляхи підтримки української музики з представниками радіокомпаній]</ref>, а групою депутатів було внесено законопроект «Про телебачення і радіомовлення» (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=57737 Законопроект 3822]</ref>, що передбачає встановлення квоти у 50&nbsp;% «українських авторів і виконавців», з яких не менше 75 відсотків&nbsp;— державною мовою.
 
'''Квоти (контингенти) індивідуальні''' - квоти, що встановлюються відносно [[товар]]у з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватись або з якої він може імпортуватись.<ref>[http://kodeksy.com.ua/pro_zovnishn_oekonomichnu_diyal_nist/statja-1.htm Закон України про зовнішньоекономічну діяльність. Стаття 1. Визначення термінів]</ref>
 
== Див. також ==
* [[Квота експортна]]
* [[Квота групова]]
 
== Примітки ==
Рядок 23 ⟶ 32:
== Джерела ==
* [[Економічна енциклопедія]]
* {{Юридична енциклопедія}}
 
== Посилання ==
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3476/kvotuvannya КВОТУВАННЯ] //[[Фармацевтична енциклопедія]]
[[Категорія:Державне регулювання]]
[[Категорія:Економіка]]