Цимбалар Ілля Володимирович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 1:
{{Футболіст
| ім'я = Ілля Цимбалар
| зображення = [[
| підпис =
| повне-ім'я = Ілля Володимирович Цимбалар
Рядок 43:
По завершенні ігрової кар'єри Цимбалар став футбольним [[тренер]]ом. Відомий, як голова тренерських штабів таких футбольних клубів, як [[Хімки (футбольний клуб)|«Хімки»]], «[[Спартак-МЖК]]» та [[Нижній Новгород (футбольний клуб)|«Нижній Новгород»]]. Також він працював у таких клубах, як [[ярославль]]ський [[Шинник (футбольний клуб)|«Шинник»]] та дублю московського «Спартака». Також він працював на посаді віце-президента [[Махачкала|махачкалінського]] «Анжі».
У вересні 2014 року в честь Іллі Цимбаларя відкрили зірку під його іменем на [[Алея Слави (Одеса)|Алеї слави]]
== Життєпис ==
Рядок 55:
У [[1987]] році Цимбалар мав пройти [[Військовий обов'язок|військову службу]]. Однак, так як юнак грав у футбол, він був відправлений до місцевого футбольного клубу [[Одеса (футбольний клуб)|СКА]], де грав до [[1989]] року. Своєю грою за останню команду знову привернув увагу представників тренерського штабу «Чорноморця», до складу якого повернувся того ж року, по закінченні військової служби. На той час клуб, як і минулого разу, грав у [[Чемпіонат СРСР з футболу: вища ліга|вищій лізі]] [[Чемпіонат СРСР з футболу|чемпіонату СРСР]], а головував команду один з найкращих тренерів України того часу — [[Прокопенко Віктор Євгенович|Віктор Прокопенко]].
Повернувшись у клуб молодик майже одразу отримав місце в основному складі команди. Першого ж року перебування у новій команді, Цимбалар разом з іншими «моряками» виграв один з найбільш відомих неофіційних футбольних призів [[Кубок прогресу (футбольний приз)|«Кубок прогресу»]], який надавався команді за найкращий показник прогресу між нинішнім та минулим сезонами. Того року «Чорноморець» зайняв шосте місце у чемпіонаті, що дало можливість команді зіграти наступного року у розіграші [[Кубок УЄФА 1990—1991|кубку УЄФА
Свій перший матч у єврокубковому турніру Ілля відіграв [[19 серпня]] [[1990]] року. Того року під час жеребкування в 1/32 фіналу морякам випав [[Норвегія|норвезький]] «[[Русенборг]]» з міста [[Тронхейм]]. Вже на третій хвилині матчу Цимбалар під дощем на [[Чорноморець (стадіон)|Центральному стадіоні ЧМП]] відкрив рахунок, а іще три голи забили українці, [[Гецко Іван Михайлович|Іван Гецко]] та [[Кондратьєв Георгій Петрович|Георгій Кондратьєв]] а також норвежець, [[Геран Серлот]]. Того дня українська команда виграла з рахунком 3:1.<ref>{{cite web|url=http://football.odessa.ua/cupreport/?cup=ke#17091975|назва=Екрокубки|веб-сайт=football.odessa.ua|мовою=ru}}</ref> Того сезону одесити дійшли до 1/8 фіналу [[Кубок СРСР з футболу|кубку СРСР]] та посіли дев'яте місце у чемпіонаті. У Кубку УЄФА «Чорноморець» разом із Іллєю, того сезону пройшов норвезьку команду, однак, у наступному раунді вилетів від футбольного клубу [[Монако (футбольний клуб)|«Монако»]].
Рядок 496:
Живучи в Одесі, ще за радянських часів, футболіст проживав на вулиці Енгельса, 26 (нині [[Вулиця Маразліївська|вулиця Маразліївська]]), навпроти [[Чорноморець (стадіон)|Центрального стадіону ЧМП]].<ref name="Спиваковский">{{стаття|автор=Спиваковский М.|назва=Илья Цымбаларь: «Как игроки «Локо» платили мне зарплату»|посилання=http://footballfacts.ru/articles/154356-ilya-cymbalar-kak-igroki-loko-platili-mne-zarplatu|дата=20-12-2011|видавництво=[[Спорт-Экспресс]]}} {{ref-ru}}</ref>
Цимбалар був [[свояк]]ом колишнього футболіста [[Нижегородов Геннадій Олександрович|Геннадія Нижегородова]], його дружина, Ірина<ref name="Спиваковский"/> — сестра Геннадія. Окрім того Цимбалар [[Хрещені батьки|хрещений батько]] дітей Нижегородова<ref name="itar-tass"/>. Також у Іллі Володимировича було два сини — Сергій (18.12.1988) та Олег (20.04.1990). До речі, їх хрещені батьки колишні колеги Іллі Володимировича
== Титули та досягнення ==
Рядок 545:
* [[Футболіст року в Росії]] за результатами опитування тижневика «[[Футбол (тижневик)|Футбол]]» : 1995
* В [[Список 33 найкращих футболістів чемпіонату Росії|списках 33 найкращих футболістів чемпіонату Росії]] (5) : № 1 — 1994, 1995, 1996, 1998; № 2 — 1993
* Журі конкурсу «чемпіонату Росії з футболу — 20 років» визнало найкращим правим півзахисником російських чемпіонатів
== Примітки ==
| |||