Як прибічник Станіслава Лещинського в 1708 році зазнав поразки у [[Битва під Конецполем (1708)|битві під Конєцполем]] з прибічниками [[Август II Фрідріх|Авґуста ІІ]]. 1709 року після [[Полтавська битва|Полтавської битви]] жив у вигнанні в [[Угорщина|Угорщині]] і [[Туреччина|Туреччині]].
12 лютого 1711<ref>''Gierowski Józef A.'' Orlik Filip h. Nowina (1672—1742) // [[Polski Słownik Biograficzny]].— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — Tom XXIV/1, zeszyt 100. — S. 198. {{ref-pl}}</ref> очоливОчолив поляків-прихильників короля [[Станіслав Лещинський|Станіслава I Лещинського]] у спільному поході запорожців гетьмана [[Пилип Орлик|Пилипа Орлика]], [[Буджацька орда|буджацьких татар]], шведів проти московитів в Україні після укладення Орликом з Кримським ханатом [[Кайрський договір|Кайрського договору]] про оборонно-наступальний військовий союз<ref>[http://www.history.org.ua/LiberUA/Book/mazepa/3.pdf [[Кресін Олексій Веніамінович|Олексій Кресін]]. Політико-правові аспекти відносин урядів Івана Мазепи та Пилипа Орлика з Кримським ханством]</ref> З [[Бендери|Бендер]] вирушили 12 лютого 1711.<ref>''Gierowski Józef A.'' Orlik Filip h. Nowina (1672—1742) // [[Polski Słownik Biograficzny]]. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — Tom XXIV/1, zeszyt 100. — S. 198. {{ref-pl}}</ref>
У [[1714]] р. повернувся до Польщі, разом з [[Теодор Потоцький (примас)|Теодором Потоцьким]] став лідером опозиції до партії магнатів [[Чорторийські|Чорторийських]], яка носила назву [[Фамілія (партія)|«Фамілія»]].
