Скребцов Олександр Михайлович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 13:
| національність =
| галузь = [[Металургія]]
| заклад = [[FileФайл:LogoPSTU.png|ліворуч|25пкс]][[Приазовський державний технічний університет]]
| Alma Mater = Московський інститут сталі і сплавів
| відомий через =
| звання = [[Професор]]
| ступінь = [[Доктор наук|Доктор технічних наук]]
| керівник =
| учні =
| нагороди = {{орден Вітчизняної війни 2 ступеня}}
| примітки =
Рядок 25:
}}
 
'''Олександр Михайлович Скребцов''' ({{lang-ru|[https://ru.wikipedia.org/wiki/Скребцов_Александр_Михайлович Александр Михайлович Скребцов]}}) - — вчений-металург, доктор технічних наук, професор кафедри теорії металургійних процесів, академік Міжнародної Кадрової академії.
 
О.  М.  Скребцов отримав визнання в науці своїми новаторськими дослідженнями металургійних процесів за допомогою методу радіоактивних ізотопів на комбінаті «[[Азовсталь]]» [[Маріуполь| м. Маріуполь]].
 
== Біографія ==
О.  М.  Скребцов народився 2 грудня 1924  р. в Ново-Оскольском районі [[Бєлгородська область|Бєлгородської області]] (хутір Зубівка). У 1940  р. вся сім'я переїхала на проживання в [[Маріуполь | м. Маріуполь]].
 
У 1941  р., після початку [[Велика Вітчизняна війна | Великої Вітчизняної війни]], сім'я повернулася на батьківщину - — хутір Зубівка. У 1942 році закінчив 10-й клас, а в лютому 1943  р. був призваний до лав Радянської Армії. Навесні 1946  р. був демобілізований з армії.
 
У 1947 році поступив, а в 1953 році з відзнакою закінчив Московський інститут сталі і сплавів за спеціальністю «Фізика металів» і був направлений на металургійний комбінат «[[Азовсталь]]» [[Маріуполь | м. Маріуполь]], де працював до 1965 &nbsp;р. в центральній заводської лабораторії інженером, старшим інженером, керівником дослідницької групи. <br />
При ініціативної підтримки співробітників ЦНІІЧМ та за активної участі А. &nbsp;М. &nbsp;Скребцова на комбінаті «[[Азовсталь]]» в п'ятидесяті роки були виконані методом радіоактивних ізотопів перші роботи по найважливіших недостатньо вивченим питань сталеплавильного виробництва.
У цей час на комбінаті були проведені також великі дослідження з вивчення деяких сторін роботи доменних печей, поведінки в шахті шихтових матеріалів, зносу вогнетривів, напрямки руху газів в зрівнювальному газопроводі і &nbsp;т. &nbsp;д.
 
Було проведено дослідження формування зносу наварок подин мартенівських печей, що дозволило збільшити їх стійкість. Вивчено деформація металу при виготовленні рейок в прокатних валках, що дало можливість поліпшити їхній калібрування.
 
За всі ці роботи комбінат «[[Азовсталь]]» був нагороджений Дипломом I ступеня ВДНГ СРСР, а О. &nbsp;М. &nbsp;Скребцов -&nbsp;— Малою золотою медаллю.
 
У 1961 &nbsp;р. Олександр Михайлович захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук по радіоізотопної тематиці під керівництвом професора, доктора хімічних наук А. &nbsp;А. &nbsp;Жуховицкого, а в 1973 &nbsp;р. -&nbsp;— на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук.
 
У 1963 &nbsp;р. у видавництві «Металургія» опублікована одна з перших монографій О. &nbsp;М. &nbsp;Скребцова по використанню радіоактивних ізотопів в металургійних дослідженнях. У 1965 &nbsp;р. вона була перевидана в Лондоні англійською мовою<ref>http://www.worldcat.org/title/radioisotope-study-of-the-open-hearth-process/oclc/20322 Radioisotope Study of the Open Heart Process</ref>. Посилання на цю монографію зустрічаються в багатьох періодичних виданнях світу.
 
З 1965 р Олександр Михайлович пов'язав свою долю зі [[Приазовський державний технічний університет | Жданівським металургійним інститутом]] (нині -&nbsp;— [[Приазовський державний технічний університет]]). До 1974 &nbsp;р. працював доцентом кафедри «Теорія металургійних процесів». У 1974 &nbsp;р. затверджений ВАК у званні професора цієї кафедри. У період 1975-1990 1975–1990&nbsp;рр. завідував кафедрою ливарного виробництва чорних і кольорових металів. У цей період він доклав багато сил для організації лабораторії ливарного виробництва, її оснащення сучасним обладнанням, а також організації навчального процесу та його методичного забезпечення. У ці роки підготовка фахівців-ливарників була піднята на якісно новий рівень. За цей же час Скребцовим було підготовлено 8 кандидатів наук. З 1990 &nbsp;р. по теперішній час Олександр Михайлович працює професором кафедри (нині -&nbsp;— кафедра «Теорія металургійних процесів» (ТМП)). Його основні лекційні курси: «Теоретичні основи ливарного виробництва» і «Затвердіння і властивості ливарних сплавів».
 
О. &nbsp;М. &nbsp;Скребцов має більш 480 наукових праць, у тому числі 10 монографій, 40 винаходів. Результати великого числа досліджень, виконаних під його керівництвом, були впроваджені у виробництво. Олександр Михайлович і сьогодні бере активну участь у житті університету: є членом спеціалізованої ради по захисту докторських і кандидатських дисертацій, редактором розділу «Металургія» збірника наукових праць «Вісник Приазовського державного технічного університету».
 
== Основні праці ==
* Скребцов А. &nbsp;М. &nbsp;Радиоактивные изотопы при исследовании мартеновского процесса / А. &nbsp;М. &nbsp;Скребцов.&nbsp;— М. : Металлургиздат, 1963.&nbsp;— 137 с.
* Влияние ввода добавок металлошихты в алюминиевый расплав в процессе плавки на его свойства в жидком и твердом состояниях / Г. &nbsp;А. &nbsp;Иванов, А. &nbsp;М. &nbsp;Скребцов, А. &nbsp;А. &nbsp;Золотаренко, Д. &nbsp;С. &nbsp;Стельмах // Университетская наука&nbsp;— 2014 : Междунар. науч.-техн. конф. : тез. докл. / ГВУЗ «Приазов. гос. техн. ун-т».&nbsp;— Мариуполь, 2014.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 135–136.
* Изучение структуры стали отобранной во время ее плавки / А. &nbsp;М. &nbsp;Скребцов, Ю. &nbsp;Д. &nbsp;Кузьмин, А. &nbsp;О. &nbsp;Секачев, А. &nbsp;С. &nbsp;Качиков, В. &nbsp;В. &nbsp;Терзи // Там же.&nbsp;— С. 126
* Поиск математической зависимости между квазиравновесной ККР и односторонней ко дендритной ликвацией элементов в сплавах на основе железа и никеля / В. &nbsp;В. &nbsp;Терзи, Ю. &nbsp;Д. &nbsp;Кузьмин, А. &nbsp;С. &nbsp;Качиков, А. &nbsp;О. &nbsp;Секачев, В. &nbsp;В. &nbsp;Балакин, А. &nbsp;М. &nbsp;Скребцов // Университетская наука&nbsp;— 2014 : Междунар. науч.-техн. конф. : тез. докл. / ГВУЗ «Приазов. гос. техн. ун-т».&nbsp;— Мариуполь, 2014.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 126–128.
* Про взаимосвязь образования горячих трещин в цилиндрических отливках с порядком ввода шихты в печь ИЧТ-2 / Г. &nbsp;А. &nbsp;Иванов, А. &nbsp;М. &nbsp;Скребцов, А. &nbsp;Г. &nbsp;Кафтанатий, А. &nbsp;О. &nbsp;Калашников // Там же.&nbsp;— С. 137–138.
* Проценко Д. &nbsp;Н. &nbsp;Десульфурация чугуна порошковой проволокой / Д. &nbsp;Н. &nbsp;Проценко, А. &nbsp;М. &nbsp;Скребцов // Там же.&nbsp;— С. 128.
* Скребцов А. &nbsp;М. &nbsp;Моделирование и оптимизация технологических систем и процессов : конспект лекций по дисциплине «Моделирование и оптимизация технологических систем и процессов» для студентов специальности 7.05040201 «Литейное производство черных и цветных металлов и сплавов» дневной и заочной форм обучения / А. &nbsp;М. &nbsp;Скребцов, А. &nbsp;В. &nbsp;Федосов; ГВУЗ «ПГТУ».&nbsp;— Мариуполь, 2014.&nbsp;— 60 с. -&nbsp;— Режим доступу: [http://umm.pstu.edu/handle/123456789/943 посилання]
* Скребцов А. &nbsp;М. &nbsp;Моделирование и оптимизация технологических систем и процессов : методические указания к решению задач и выполнению курсовой работы по дисциплине «Моделирование и оптимизация технологических систем и процессов» : для студентов специальности 6.05 «Литейное производство черных и цветных металлов» дневной и заочной форм обучения / А. &nbsp;М. &nbsp;Скребцов, А. &nbsp;С. &nbsp;Качиков; ГВУЗ «ПГТУ», Каф. технологии и компьютеризации литейного производства.&nbsp;— Мариуполь, 2014.&nbsp;— 65 с. -&nbsp;— Режим доступу: [http://umm.pstu.edu/handle/123456789/1059 посилання]
 
== Примітки ==
Рядок 72:
[[Категорія:Українські металурги]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Уродженці Бєлгородської області]]
[[Категорія:Учасники Другої світової війни з СРСР]]
[[Категорія:Доктори технічних наук]]