Гірняк Никифор Йосифович: відмінності між версіями

Д-р '''Ники́фор Йосипович Гірня́к''' (псевдо: ''Ніцько'', ''Незламний Граб''; * [[23 липня]] [[1885]], м-ко [[Струсів]], нині село [[Теребовлянський район|Теребовлянського району]] [[Тернопільська область|Тернопольської області]]&nbsp;— † [[4 березня]] [[1962]], [[Кліфтон (Нью-Джерсі)|Кліфтон]],<ref>Клифтон</ref><ref name="МЛ38">''М.&nbsp;Р.&nbsp;Литвин.'' Гірняк Никифор Йосипович…&nbsp;— С. 638.</ref> ([[Пассейк]])<ref name="ВЛ8"/> [[США]])&nbsp;— український [[військовий діяч|військовий]] і освітній діяч, [[майор]] [[УСС]]. [[Доктор філософії]]. Брат [[актор]]а й [[режисер]]а [[Гірняк Йосип Йосипович|Йосипа Гірняка]].

Народився 23 липня 1885&nbsp;року в Струсові [[Теребовлянський повіт|Теребовлянського повіту]], закінчив [[Коломия|Коломийську]] [[гімназія|гімназію]], навчався в [[Львівський університет|університетах Львова]] і [[Віденський університет|Відня]]. Здобув ступінь [[Доктор філософії|доктора філософії]]. Учитель [[Рогатинська гімназія імені Володимира Великого|гімназії імені Володимира Великого]] у [[Рогатин]]і, активний учасник стрілецького руху.

Як офіцер запасу [[Австро-Угорщина|австрійського]] війська у серпні [[1914]]&nbsp;р. був призначений до [[Леґіон УСС|Леґіону УСС]] [[Сотник|командиромкомандантом сотні]]. 1 лютого 1915 року віденська сотня Українських Січових Стрільців під командою сотника, доктора Гірняка урочисто склала присягу в присутності президента Головної Української Ради [[Левицький Кость|К. Левицького]]. Протягом [[1915]]–[[1918]]&nbsp;рр. займав посаду команданта [[Кіш Українських Січових Стрільців|Коша УСС]], мав ранґ (звання) [[отаман]]а.<ref>[[Лев Шанковський]]. Українські збройні сили в перспективі нації // {{ББ|812}}</ref><ref>[http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/6879/file.pdf «Бучач і Бучаччина»]</ref> Активний учасник [[Листопадовий чин|Листопадового повстання]] та [[Українсько-польська війна в Галичині 1918-19|Українсько-польської війни 1918–1919&nbsp;рр.]] В 1918&nbsp;р.&nbsp;— командант Тернопільської військової округи (до його прибуття обов'язки виконував [[Ракочий Григорій Львович|Григорій Ракочий]]<ref>Б. Мельничук, Б. Пиндус. Ракочий Григорій Львович / {{ТЕС|3|169}}</ref>), згодом працював у Військовому секретаріаті [[ЗУНР]] у [[Івано-Франківськ|Станіславові]]. Влітку [[1919]]&nbsp;р. призначений до Міністерства військових справ [[уряд УНР|уряду УНР]] у [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]]. Брав участь в організації [[ЧУГА|Червоної УГА]]. Застерігав [[Затонський Володимир Петрович|Володимира Затонського]], вороже налаштованого до старшинського складу ЧУГА, від спроб вбити клин між ними та рядовими вояками<ref>''М. Литвин, К. Науменко''. Історія ЗУНР…&nbsp;— С. 290.</ref>.