Виникнення життя на Землі: відмінності між версіями

'''Виникнення життя на Землі'''&nbsp;— {{Джерело?|[[теоретичні дослідження]] про ймовірну історію виникнення всього живого на [[планета|планеті]] Земля.}} Слід зазначити, що провідні біологічні журнали навіть не розглядають публікації про походження життя на Землі. Адже [[наука]] має справу лише з непоодинокими, повторюваними явищами, тоді як утворення життя поки що відоме лише в одному унікальному прикладі - на нашій Землі. Тому питання виникнення життя (в цілому) залишається проблемою [[філософія|філософії]], [[богослов'я]], [[Фантастика|наукової фантастики]], але не науки. Більшість біологів ставиться до цієї теми дуже неприязно<ref name=Eskov/>.<br /><br/>Згідно з [[астрономія|астрономічними]] та [[геологія|геологічними даними]] вік Землі становить приблизно 4,54&nbsp;— 5&nbsp;[[мільярд|млрд.]] [[рік|років]]<ref>{{стаття|автор=Wilde SA, Valley JW, Peck WH, Graham CM|назва=Evidence from detrital zircons for the existence of continental crust and oceans on the Earth 4.4 Gyr ago|посилання=http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/11196637|мова=|видавництво=Nature|тип=|рік=2001|том=409|номер=|сторінки=175-178|doi=|issn=}}{{ref-en}}</ref>. Вважається, що в минулому стан нашої планети був мало схожий на теперішній. {{Джерело?|Імовірно, [[температура]] на поверхні була дуже високою (4000&nbsp;— 8000&nbsp;°C)}}, а в міру остигання, тугоплавкі [[метал]]и конденсувалися й утворили [[земна кора|земну кору]]; поверхняПоверхня планети була, напевно, голою і нерівною, оскільки на ній внаслідок [[вулкан]]ічної активності, переміщень і стиснень кори, викликаної охолодженням, відбувалося утворення складок і розривів.

{{Джерело?|Вважається, що [[гравітаційне поле]] ще недостатньо масивної планети не могло утримувати легкі гази}}: [[водень]], [[кисень]], [[азот]], [[гелій]] і [[аргон]], внаслідок чого вони залишили [[Атмосфера Землі|атмосферу]]. Але прості сполуки, які містять ці елементи серед інших ([[вода]], [[аміак]], CO₂, [[метан]]) виявились достатньо важкими й залишились на планеті. {{Джерело?|Поки [[температура]] Землі не впала нижче за 100&nbsp;°C, уся вода перебувала в пароподібному стані}}.Первинна Атмосфераатмосфера була, вочевидь, відновною, про що свідчить наявність у давніх [[гірські породи|породах]] металів у відновленій формі (наприклад, [[валентність|двовалентного]] [[залізо|заліза]]). Молодші породи містять метали вже в окисленій формі (Fe³+). {{Джерело?|Відсутність кисню, скоріш за все, була необхідною умовою для виникнення життя}}. Лабораторні [[Експеримент|досліди]] свідчать про те, що органічні речовини (основа життя) набагато легше утворюються у збідненій [[кисень|киснем]] атмосфері.

Пізніше виникло припущення, що в первинній атмосфері у відносно високій концентрації містився двоокис вуглецю. Недавні експерименти, проведені з використанням установки Міллера, в яку вмістили суміш CO₂ і H₂O, і тільки слідові кількості інших газів, дали такі ж результати, які отримав Міллер. {{Джерело?|Теорія Опаріна отримала широке визнання}}, але вона не дає відповідь на питання, як саме відбувся перехід від складних органічних речовин до простих живих організмів. У цьому аспекті теорія біохімічної еволюції подає загальну схему, прийнятну для більшості біологів.

Опарін вважав, що вирішальна роль у перетворенні неживого в живе належала [[Білок|білкам]]. Завдяки амфотерності білків вони можуть утворювати колоїдні гідрофільні комплекси&nbsp;— притягати до себе молекули води, які створюють навколо них оболонку. Ці комплекси можуть відокремлюватися від водної фази, в якій вони перебувають, у вигляді суспензії, ій утворювати [[Емульсія|емульсію]]. Злиття таких комплексів один з одним призводить до відділення колоїдів від середовища&nbsp;— процес, званий [[Коацервація|коацервацією]]. Багаті на колоїди коацервати, можливо, були здатні до обміну речовинами з навколишнім середовищем і вибірково нагромаджували різні сполуки, особливо кристалоїди. Колоїдний склад коацерватів, вочевидь, залежав від складу середовища. Різноманітність складу «бульйону» в різних місцях вела до відмінностей у складі коацерватів і постачала таким чином сировину для біохімічного природного добору.

Цю гіпотезу походження життя визнають вчені, але у деяких вона викликає сумніви через велику кількість припущень. Астроном [[Фред Хойл]] висловив думку, що гіпотеза «так само безглузда й неправдоподібна, як твердження, що ураган, який пронісся над смітником, може привести до побудови Боїнга-747»<ref name=vokrugsveta/>.{{джерело}}

Найскладніший момент цієї теорії&nbsp;— пояснити, як виникла здатність живих систем до самовідтворення. Гіпотези з цього питання у рамках наведеної теорії малопереконливі.{{джерело}}.

{{Джерело?|Ця [[гіпотеза]] виникнення [[живий організм|живих організмів]] останнім [[час]]ом здобуває все більше прихильників}}. Суть її полягає в припущенні, що попередниками живих клітин були [[молекула|молекули]] [[РНК]], а не [[білок|білки]].

Основною проблемою гіпотези є складність [[спонтанність|спонтанного]] [[синтезування]]синтезу поодиноких молекул РНК, а також їх [[послідовістьпослідовність|послідовностей]].{{джерело}}.

*{{reflist|refs=<ref name=Eskov>[http://web.archive.org/web/20020928123215/http://www.tuad.nsk.ru/~history/Author/Russ/E/EskovKJu/hist/glava4.html Происхождение жизни: абиогенез и панспермия. Гиперцикл. Геохимический подход к проблеме]</ref>

*<ref [name=vokrugsveta>{{cite journal|url=http://www.vokrugsveta.ru/vs/article/595/ |title=Великая тайна жизни] |journal=Вокруг Света|author=Татьяна Борисовна Пичугина|accessdate=18.10.2015|date=01 марта 2005 года}}{{ref-ru}}</ref>