Бучацькі: відмінності між версіями

Прізвище взяли від назви поселення (або вже міста) [[Бучач]]а, яким володіли від [[XIII]] до початку [[XVI]]&nbsp;ст. Походження роду до цього часу є дискусійним ([[русини|руське]], [[литвини|литовське]], [[поляки|польське]], можливо, вони не пов'язані між собою). Дослідник [[Однороженко Олег Анатолійович|Однороженко Олег]] вважає їх (поряд з [[Кміти гербу Шренява|Кмітами]], [[Одровонжі|Одровонжами]] та ін.іншими) нащадками шляхти з [[Малопольща|Малопольщі]].<ref>''Однороженко О.'' Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада.&nbsp;— К.: Темпора, 2011.&nbsp;— 422 &nbsp;с.; іл.&nbsp;— C. &nbsp;72. ISBN 978-617-569-025-3</ref> Віталій Михайловський також висловив припущення про їх приналежність до поляків на прикладі Теодорика Бучацького.<ref>Віталій Михайловський. [http://shron.chtyvo.org.ua/Mykhailovskyi_Vitalii/Podole_po_Grunwaldzie_14101430_walka_Witolda_z_Jagie_pol.pdf Podole po Grunwaldzie (1410–1430): walka Witolda z Jagiełłą].&nbsp;— S. &nbsp;124. {{ref-pl}}</ref>

Першим Бучацьким, який згадується в доступних джерелах, був [[Ґабріель (Гаврило) Бучацький]]&nbsp;— [[староста]] [[Кам'янець-Подільський|кам'янецький]] ву книзі [[Бартош Папроцький|Бартоша Папроцького]] «Gniazdo Cnoty, zkąd herby Herby rycerstwa polskiego swój początek mają» (1578, Краків),<ref name="БП9">''[[Бартош Папроцький|Paprocki B.]]''[http://www.dbc.wroc.pl/dlibra/docmetadata?id=5620 Herby rycerstwa polskiego…]&nbsp;— S. &nbsp;609.</ref> на яке посилається кс. [[Садок Баронч]] ву своїй розвідці «[[Pamiątki buczackie]]» (Пам'ятки бучацькі).<ref>[http://www.polona.pl/dlibra/doccontent2?id=7759&from=&from=metadatasearch&dirids=1&lang=pl ''Barącz S.'' Pamiątki buczackie]… S. &nbsp;40.</ref>

Після сутичок за спадок [[Романовичі]]в близько [[1366]]&nbsp;р. територія між [[Віслок]]ом, [[Карпати|Карпатами]], [[Серет (притока Дністра)|Серетом]] та [[Полісся]]м відійшла [[Королівство Польське (1385-1569)|Польщі]] до кінця життя короля [[Казимир III Великий|Казимежа III]] (†[[пом. 1370]]). Східні кордони терену отримали польські [[Абданк]]и, які назвались ''Бучацькими гербу Абданк,'' змогли поширити вплив вглиб Пониззя<ref>''Kowalski S. J.'' Powiat buczacki i jego zabytki.&nbsp;— Biały Dunajec&nbsp;— Ostróg: Wołanie z Wołynia, 2005.&nbsp;— 248 &nbsp;s.&nbsp;— S. &nbsp;33. ISBN 83-88863-16-9 {{ref-pl}}</ref>.

Бучацькі відіграли помітну роль в історії [[Поділля]]<ref>''Никола Андрусяк''. Минуле Бучаччини // {{ББ|27}}— C. 27</ref> кінця [[XIV]]–[[XV]], меншу&nbsp;— Галичини. Близько [[1440]] року збудували родинну усипальницю (зусиллями Анни з Бучацьких) ву [[Латинський кафедральний собор (Львів)|Латинському катедральному соборі]] [[Львів|Львова]] (пізніше&nbsp;— перебудована, тепер на її місці, за одними даними&nbsp;— [[каплиця]] Святих Дарів, третя від входу біля північної нави; за іншими&nbsp;— каплиця святого Казимира<ref>[[Мечислав Орлович|Mieczysław Orłowicz]]. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta.&nbsp;— Lwów-Warszawa, 1925.&nbsp;— 276 s.&nbsp;— S. &nbsp;81. {{ref-pl}}</ref>).

* Ганна Бучацька&nbsp;— дружина [[Петро Гастольд|Петра Ґастольда]]&nbsp;— одного з чільних воєвод [[Ольгерд|Ольґерда]], [[намісник]] ву [[Литва|Литві]]&nbsp;— (шлюб&nbsp;— близько [[1332]]/[[1333]])<ref>''[[Садок Баронч|Barącz S.]]'' Pamiątki buczackie… C. &nbsp;4.</ref>

* Микола (Миколай) Бучацький&nbsp;— [[воєвода]] подільський<ref>''[[Садок Баронч|Barącz S.]]''. Pamiątki buczackie… S. &nbsp;40.</ref> [[1340]] року<ref name="БП9">''[[Бартош Папроцький|Paprocki B.]]''[http://www.dbc.wroc.pl/dlibra/docmetadata?id=5620 Herby rycerstwa polskiego…]&nbsp;— S. &nbsp;609.</ref>

* Юрій (Єжи), Іван (Ян)&nbsp;— загинули в сутичці з волохами 1361 року<ref name="БП9">''[[Бартош Папроцький|Paprocki B.]]''[http://www.dbc.wroc.pl/dlibra/docmetadata?id=5620 Herby rycerstwa polskiego…]&nbsp;— S. &nbsp;609.</ref>

* [[Михайло Бучацький|Міхал Бучацький]] з [[Підгайці|Підгаєць]] (*бл.[[ 1370]]/[[1384]]&nbsp;—†[[— 1438]])&nbsp;— [[галич|галицький]] [[каштелян]]; [[1430]] p. брав участь ву захопленні [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця]] і Поділля та приєднанні їх до Польщі; загинув у бою татарами<ref>''[[Садок Баронч|Barącz S.]]'' Pamiątki jazłowieckie… S. &nbsp;29.</ref>

* [[Михайло «Мужило» Бучацький|Міхал «Мужило» Бучацький]] (*ррік нар.н невід.н.-†[[&nbsp;— 1469]]<ref>''[[Садок Баронч|Barącz S.]]'' Pamiątki buczackie… S. &nbsp;44.</ref>/[[1470]])&nbsp;— [[Подільські воєводи|воєвода подільський]]

* [[Язловецький Бартош|Бартоломей (Бартош) Бучацький-Язловецький]] (*бл.[[&nbsp;1430]]-†[[1457]]/[[1462]])&nbsp;— кам'янецький<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/jazlowieccy01.html#C2 Jazlowieccy (01)] {{ref-pl}} </ref> (подільський) староста

* [[Давид Бучацький]] (*бл.[[&nbsp;1440]]<ref>[http://www.geni.com/people/Dawid-Mu%C5%BCy%C5%82o-Buczacki-h-Abdank/6000000015837346328 Короткий родовід Давида Бучацького]</ref>&nbsp;— †[[1485]])&nbsp;— [[староста генеральний подільський]] (звід [[1483]] року)

* [[Якуб Бучацький]] (*[[1430]]&nbsp;— †[[1501]]1430–1501)&nbsp;— [[Руські воєводи|воєвода руський]]

* [[Якуб Бучацький з Підгаєць|Якуб Бучацький (молодший)]] (*бл.[[1470]]&nbsp;— †[[1541]]1470–1541/[[1542]])&nbsp;— релігійний та освітній діяч, [[меценат]]; єпископ [[РКЦ]] Кам'янецький (від [[1518]]), згодом&nbsp;— [[холм]]ськийхолмський і [[плоцьк]]ийплоцький (від [[1538]]); останній представник роду власне Бучацьких (гербу [[Абданк]]) по чоловічій лінії

* Пйотр з [[Єзупіль|Чешибісів]] Бучацький&nbsp;— молодший брат Яна, [[тесть]] [[львів]]ськогольвівського каштеляна [[Ян Каменецький|Яна Каменецького]]

* Анна Бучацька-Литвинівська&nbsp;— донька Яна, дружина [[белзький каштелян|белзького каштеляна]] [[Зиґмунт з Радзанова, Угнева|Дерслава з Угнева]], доброчинниця [[Латинський кафедральний собор (Львів)|Латинського катедрального собору]] [[Львів|Львова]]<ref>{{SgKP|IX|939|Rudniki (3)}}.&nbsp;— S. &nbsp;939. {{ref-pl}}</ref>

ВУ різні часи представники роду володіли містами [[Бучач]]ем, [[Язловець|Язловцем]], [[Підгайці|Підгайцями]], [[Червоногородський замок|Червоногородом]], [[Одеса|Кацюбіївом]], [[Бариш (село)|Баришем]]<ref>''Quirini-Popławski R.'' Kościoł parafialny p.&nbsp;w. Św. Trójcy w Baryszu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2010.&nbsp;— Cz. &nbsp;I, tom &nbsp;18.&nbsp;— 368s368&nbsp;s., 508 il.&nbsp;— S. &nbsp;13. ISBN 978-83-89273-79-6 {{ref-pl}}</ref>, [[Монастириська]]ми, [[Устя-Зелене|Устям]]<ref>''Betlej A.'' Kościoł parafialny p.&nbsp;w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.-&nbsp;— Kraków: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010.&nbsp;— Cz. &nbsp;I, tom &nbsp;18.&nbsp;— 386 &nbsp;s., 509 il.&nbsp;— S. &nbsp;295. ISBN 978-83-89273-79-6</ref>, [[Чернелиця|Чернелицею]]<ref>''Zaucha Т.'' Kościół parafialny p.&nbsp;w. Św. Antoniego w Czernelicy // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010.&nbsp;— Cz. &nbsp;I, tom &nbsp;18.&nbsp;— 386 &nbsp;s., 509 il.&nbsp;— S. &nbsp;53. ISBN 978-83-89273-79-6 {{ref-pl}}</ref>, багатьма селами.

Представниками Бучацьких гербу Тарак були [[Якуб Мурза Бучацький]], син Селім, внук Ян.<ref>''Kryczyński S.'' Buczacki Jakub Murza, h. Abdank (um. 1835) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków, 1937.&nbsp;— tT. &nbsp;3.&nbsp;— 480 &nbsp;s.— S. &nbsp;83-84. (репринт 1989&nbsp;р.) ISBN 83-04-03291-0 {{ref-pl}}</ref>

* ''Дуда І.'' Бучацькі / {{ТЕС1ТЕС|1|211}}— С. 211

* Віталій Михайловський. [http://chtyvo.org.ua/authors/Mykhailovskyi_Vitalii/Vyschi_uriadnyky_Polskoho_korolivstva_na_ruskykh_zemliakh_u_14341506_rokakh_sproba_kolektyvnoho_port/ Вищі урядники Польського королівства на руських землях у 1434–1506 роках: спроба колективного портрета].&nbsp;— С. &nbsp;162-177.

* ''[[Баронч Садок|Barącz S.]]'' [http://www.polona.pl/dlibra/doccontent2?id=7548&from=&from=metadatasearch&dirids=1&lang=pl Pamiątki jazłowieckie.— Lwów: Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1862.&nbsp;— 230 &nbsp;s.] {{ref-pl}}

* ''[[Баронч Садок|Barącz S.]]'' [http://www.polona.pl/dlibra/doccontent2?id=7759&from=&from=metadatasearch&dirids=1&lang=pl Pamiątki buczackie.— Lwów: Drukarnia «Gazety narodowej», 1882.&nbsp;— 168 &nbsp;s.] {{ref-pl}}

* ''Kowalski S. J.'' Powiat buczacki i jego zabytki.— Biały Dunajec&nbsp;— Ostróg: Wołanie z Wołynia, 2005.&nbsp;— 248 &nbsp;s. ISBN 83-88863-16-9 {{ref-pl}}

* ''[[Бартош Папроцький|Paprocki B.]]''[http://www.dbc.wroc.pl/dlibra/docmetadata?id=5620 Herby rycerstwa polskiego… zebrane i wydane r. p. 1584"].&nbsp;— Kraków, 1578.&nbsp;— 1246 &nbsp;s.]&nbsp;— S. &nbsp;609. {{ref-pl}}

* ''[[Каспер Несецький|Niesiecki K.]]'' [http://polona.pl/item/167084/254/ Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona …—Ozdobiona…]&nbsp;— Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728.&nbsp;— Т. &nbsp;1.&nbsp;— 406 &nbsp;s.]&nbsp;— S. &nbsp;216–218. {{ref-pl}}

* [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków, 1937.&nbsp;— tT. &nbsp;III/1, zeszyt 11.&nbsp;— 480 &nbsp;s. (репринт 1989&nbsp;р.) ISBN 83-04-03291-0 {{ref-pl}}

* {{SgKP|XV_cz.1|254|Buczacz}}.&nbsp;— S. &nbsp;254. {{ref-pl}}

* [http://www.polona.pl/dlibra/doccontent2?id=137&from=editionindex&dirids=4 ''[[Шимон Окольський|Okolski S.'']] Orbis Polonus…]&nbsp;— Kraków, 1641.&nbsp;— ~1000 s.&nbsp;— S. &nbsp;9.] {{ref-la}}