Передмістя (Чортківський район): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
AHbot (обговорення | внесок)
м заміна прапорців відповідно до Special:Diff/14961600
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 37:
{{Otheruses|Передмістя (значення)}}
 
'''Передмі́стя'''&nbsp;— [[село]] [[Бучацький район|Бучацького району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. Розташоване на півдні району, на [[ріка|річці]] [[Потічок (річка)|Потічок]]. Центр сільської ради, якій підпорядковане село Малі Заліщики.<ref>''Б. Таняк, В. Уніят'' Передмістя // {{ТЕС|3}}&nbsp;—Передмістя… С.&nbsp;48</ref>
 
Населення 359 осіб (2007&nbsp;р.).
Рядок 47:
 
=== Середньовіччя ===
За даними, наведеними в «Польському[[Географічний географічномусловник Королівства Польського|Географічному словнику Королівства Польського]]», метричні книги села мали записи, починаючи з 1721 року.<ref name="Г8">{{SgKP|IX|138|Przedmieście}}. {{ref-pl}} S. 138</ref>
 
=== В складі Габсбурзької монархії, Австрійської імперії ===
 
=== В складі Австрійської імперії, Австро-Угорщини (з 1867&nbsp;р.) ===
Власником маєтку в селі був [[граф]] Владислав ВоляньскіВолянський.<ref name="Г8">{{SgKP|IX|138|Przedmieście}}. {{ref-pl}} S. 138</ref>
В 1880 році діяла греко-католицька церква Св. Михайла -&nbsp;— філіяльна від церкви у Язловці. Храм був дередерев'вянимяним.<ref name="Г8">{{SgKP|IX|138|Przedmieście}}. {{ref-pl}} S. 138</ref>
 
Перед [[перша світова війна|І-ю світовою війною]] діяла філія товариства «[[Просвіта]]». 1908 року філія налічувала 116 членів, бібліотека&nbsp;— 137 книжок, мала крамницю. Голова філії&nbsp;— Максим Лоґуш.<ref>''В. Колцьо.'' Праця і розвиток читалень т-ва «Просвіта» в Бучаччині // [[Бучач і Бучаччина]]… cС. 257</ref>
 
Близько [[1913]]&nbsp;р. було зведено будівлю ''Народного Дому'' (згорів під час І-ї світової війни; [[1917]]&nbsp;р.&nbsp;— відбудований).
Рядок 77 ⟶ 78:
 
=== Період Української Революції ===
В роках визвольної війни 1918–1920 років в лавах УГА служили представники наступних родин: ''Саранчуків, Ваславських, Кривовичів, Лоґушів, Пастущаків, Дідухів.'' Загинули 8<ref name="Л7">''[[Лоґуш Омелян Іванович|Омелян Лоґуш]].'' Калейдоскоп минулого. ПередмістяПередмістя… // [[Бучач і Бучаччина|Бучач і БучаччинаС. Історично-мемуарний збірник]].&nbsp;— Ню Йорк-Лондон-Париж-Сидней-Торонто: НТШ, Український архів, 1972.&nbsp;— Т. XXVII.&nbsp;— 944 с., іл. с.617</ref> осіб.
 
=== В складі ІІ Речі Посполитої ===
Рядок 87 ⟶ 88:
Відзначили 70-річчя Матірного Товариства «Просвіта», проведено шкільний плебісцит, ''протиалкогольна акція,'' насипана символічна могила в честь полеглих за волю України. Під час пацифікації постраждали 5 осіб.
 
На заробітки виїжджали: до США&nbsp;— 3, Канади&nbsp;— 8, Франції&nbsp;— 3, Латвії&nbsp;— 3 осіб. На еміґрацію виїхали до 150 осіб.<ref name="Л7">''О.[[Лоґуш Омелян Іванович|Омелян Лоґуш]].'' Калейдоскоп минулого. Передмістя… сС. 617</ref>.
 
Середню та вищу освіту осягнули: Володимир Лоґуш&nbsp;— адвокат, Омелян Лоґуш&nbsp;— інженер-агроном, Ярослав Лоґуш&nbsp;— агроном, дві дочки Кривовича&nbsp;— учительки.
Рядок 93 ⟶ 94:
Жителі села не допустили відновлення роботи корчми.
 
Мешкальних домів: [[1921]]&nbsp;р.&nbsp;— 111, [[1931]]&nbsp;р.&nbsp;— 204.<ref>О. Лоґуш. Калейдоскоп минулого. ПередмістяПередмістя… // [[Бучач і Бучаччина]]… сС. 616</ref>
<br/>Перепис [[1921]]&nbsp;р.: всього&nbsp;— 741 жителів, з них: 396 (53,4%) українців, 345 (46,6%) поляків; греко-католиків&nbsp;— 492, римокатоликів 241, юдеїв&nbsp;— 8.
<br/>Перепис [[1921]]&nbsp;р.: всього&nbsp;— 741 жителів, [[1931]]&nbsp;р.: всього 979 жителів.<ref>''E. Nowak'' (автор), ''Czyż A.S., Gutowski B.'' (редактори). Cmentarze dawnego powiatu buczackiego.- Warszawa, 2012.- 796 s., 155 il. sS. 637. {{ref-pl}}</ref>
 
<br/>Перепис [[1939]]&nbsp;р.: всього&nbsp;— 1060 жителів, з них: 920 (87,0%) українців, 130 (12,2%) поляків, 10 (0,8%) жидів.
 
Рядок 102:
Після приходу других «совітів»:
* частина мешканців були репресовані:
** Дідух Антон, Дідух Михайло (вояк УПА, заарештований НКВД 1944&nbsp;р., загинув у тюрмі Чорткова 1945&nbsp;р.), Коженьовська Евгенія, Лоґуш Григорій (закатований у тюрмі Чорткова 1940 року), Павлишин Теодозія, Лоґуш Дмитро Іванович, Пастушак Ієронім (розстріляний без суду 20 липня 1941&nbsp;р. в тюрмі Умані), Ралько Ганна, Ралько Дмитро.<ref>''О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал'' (упорядники). Реабілітовані історією. Тернопільська область.- Тернопіль: Збруч, 2008. 728 с.— С. 667–669. ISBN 978-966-528-297-6 c.667-669</ref>
* церкву було перетворено на магазин збіжжя.
<br/>Частина жителів еміґрували (зокрема, [[Логуш Омелян Іванович|Омелян Лоґуш]]&nbsp;— член проводу ОУН(б)).
Рядок 116:
 
=== Не збереглись ===
На місці теперішньої церкви святого Архистратига Михаїла знаходилась дерев'яна, старовинна; рік побудови невідомий.<ref name="Л7">''[[Лоґуш Омелян Іванович|Омелян Лоґуш]].'' Калейдоскоп минулого. Передмістя… сС. 617</ref>
 
== Соціальна сфера ==
Рядок 153:
{{Портал|Тернопільщина}}
* [http://zhnyborody.te.ua/ «Жнибороди&nbsp;— Бучаччина&nbsp;— Тернопілля»]
* {{SgKP|IX|137|Przedmieście}}.— S. 137–138. {{ref-pl}}.
 
{{Бучацький район}}