Донателло: відмінності між версіями

Вивчення пам'ятників греко-римської пластики дещо стримало його реалістичні прагнення. Тому у нього можна виділити два стилі: реалістичний і класичний. До першого відноситься його статуя [[Марія Магдалина|Магдалини]] (біля [[1434]], знаходиться у флорентійській Крестильниці). Це схудла стара з довгим волоссям. Той же напрям видно і в його статуї царя Давида, відомій під назвою Zuccone («головатий») і поміщеної на фасадній стороні башти [[Джотто]], у Флоренції. Статуя ця — портрет сучасника, з великою лисою головою. Плоский рельєф, що зображає голову св. Цецилії в профіль, заледве відділяється від фону і належить до класичного стилю Донателло (тепер знаходиться в [[Англія|Англії]]). Наслідування античному мистецтву ми знаходимо і в бронзовому барельєфі музею [[Барджелло]], у Флоренції, що зображає тріумф Вакха, так само як і в напівфігурах Силена і вакханки, на бронзовій плоскій чаші (у Кенсингтонськім музеї, в [[Лондон]]і).

 

 

<gallery>