Діаграма Герцшпрунга — Рассела: відмінності між версіями

Найцікавішим є те, що схожі за фізичними властивостями зірки займають відокремлені області: [[головна послідовність|головну послідовність]], послідовності [[надгігант]]ів, яскравих і слабких [[гігантГігант (зоря)|гігантів]]ів, [[субгігант]]ів, субкарликів[[субкарлик]]ів, [[білий карлик|білих карликів]] та ін.

Близько 90% зір розташовано вздовж вузької смуги — [[головна послідовність|головної послідовності]], що перетинає діаграму по діагоналі від високих світностей та температур до низьких. Світність цих зір зумовлено [[Водневий цикл|ядерними реакціями перетворення водню на гелій]]. Згідно з [[Спектральна класифікація зір#Йєркська класифікація|Йєркськоюйєркською класифікацією]], зорі головної послідовності належать до V-го класу світності.

Чітко виділяються кілька гілок зір, що вже пройшли стадію головної послідовності (гіганти, надгіганти). У них відбувається «горіння» гелію та важчих елементів<ref>Шкловский&nbsp;И.&nbsp;С. ''Звёзды: их рождение, жизнь и смерть'', М.: Наука, 1984 {{ref-ru}}</ref>. Вони розташовані вище головної послідовності, ці зорі належать до I-IV [[Клас світності|класів світності]]<ref name="AES"/>.

[[Файл:HRDiagram.png|frame|center|Діаграма Герцшпрунга—Рассела від [http://www.atlasoftheuniverse.com/hr.html Річарда Повелла] з нанесенням 2300 найближчих зір. Перегляд діаграми свідчить, що зорі скупчено у певних зонах діаграми. Особливо насичена діагональ, яка проходить з верхнього лівого кута (гарячі та яскраві зорі) до нижнього правого (холодні і тьмяні). Вона називається [[Головна послідовність|головною послідовністю]]. Внизу розташовано [[білі карлики]], а над головною послідовністю розташовано [[субгігант]]и, [[гігінськаГігант (зоря)|гіганти]] і [[надгігант]]и. [[Сонце]] розташоване на головній послідовності з [[абсолютна зоряна величина|абсолютною зоряною величиною]] 4,8^m і кольоровим індексом B-V 0,66 ([[температура]] 5780K, [[спектральний клас]] G2)]]