Етнографічний вісник: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Етнографічний вісник''' — неперіодичний журнал [[УАН]]. Видавався у 1925–1932 роках. Головні редактори — [[Лобода Андрій Митрофанович|А.Андрій Лобода]] й В.Всеволод Петров. До редколегії входили також [[Олена Пчілка|О. Пчілка]], В. Камінський, Є. Рихлік. Етнографічний вісник публікував розвідки, огляди, рецензії, статті з етнографії, фольклористики, зокрема музичної та краєзнавства. На його сторінках друкувалися А. Лобода, В. Петров, О. Андрієвський, О. Пчілка, [[Яворницький Дмитро Іванович|Д. Яворницький]], Д. Чижевський, С. Савченко, [[Ревуцький Дмитро Миколайович|Д. Ревуцький]], [[Квітка Климент Васильович|К. Квітка]], В. Харків, [[Гайдай Михайло Петрович|М. Гайдай]], О. Малинка, Є. Рихлік, М. Левченко та інші. Орган інформував про діяльність Етнографічної комісії УАН, містив критику й бібліографічні дані краєзнавчої літератури в Україні, матеріали про етнографію народів тодішнього СРСР, а також ілюстрації та музичні додатки. Журнал налагодив тісні зв'язки з широкою мережею етнографічних гуртків і окремих кореспондентів периферії. Усього було надруковано 10 книг.
 
== Спеціалізація ==
З кінця 1930-х років здійснювалися спроби заповнити прогалину, викликану відсутністю етнографічного вісника. Так, починаючи з 1937, з'являлася ціла низка журналів: «Український фольклор» (1937—39), «Народна творчість» (1939—41), «Наукові записки з питань мистецтва, фольклору та етнографії» (1947—57) і, нарешті, «Народна творчість та етнографія», що виходить донині.
 
«Етнографічний вісник» публікував розвідки, огляди, рецензії, статті з етнографії, фольклористики, зокрема музичної та краєзнавства. Орган інформував про діяльність Етнографічної комісії УАН, містив критику й бібліографічні дані краєзнавчої літератури в Україні, матеріали про етнографію народів тодішнього СРСР, а також ілюстрації та музичні додатки. Журнал налагодив тісні зв'язки з широкою мережею етнографічних гуртків і окремих кореспондентів периферії. Усього було надруковано 10 книг.
 
Автори: [[Лобода Андрій Митрофанович|Андрій Лобода]], Всеволод Петров, [[Андрієвський Олександр Юхимович|Олександр Андрієвський]], [[Олена Пчілка]], [[Яворницький Дмитро Іванович|Д. Яворницький]], Д. Чижевський, С. Савченко, [[Ревуцький Дмитро Миколайович|Д. Ревуцький]], [[Квітка Климент Васильович|К. Квітка]], В. Харків, [[Гайдай Михайло Петрович|М. Гайдай]], О. Малинка, Є. Рихлік, М. Левченко та інші.
 
== Сталінський погром ==
 
З 1930 комуністична влада почала наступ на академічну українську науку та її періодичні видання. Під удар брутальної критики потрапив і «Етнографічний вісник», особливо після показового процесу СВУ, сфабрикованого НКВД СССР. 1932 журнал було остаточно розгромлено.
 
З кінця 1930-х років здійснювалися спроби заповнити прогалину, викликану відсутністюзнищенням етнографічного вісника. Так, починаючи з 1937, з'являлася ціла низка недовготривалих журналів: «Український фольклор» (1937—39), «Народна творчість» (1939—41), «Наукові записки з питань мистецтва, фольклору та етнографії» (1947—57). і, нарешті,Лише «Народна творчість та етнографія», що виходить донині.
 
== Література ==
Рядок 13 ⟶ 23:
[[Категорія:Журнали України]]
[[Категорія:Етнографія в Україні]]
[[Категорія:Розстріляне відродження]]