Етнографічний вісник — неперіодичний журнал УАН. Видавався у 1925—1932 роках. Головні редактори — Андрій Лобода й Всеволод Петров. До редколегії входили також Олена Пчілка, В. Камінський, Євген Рихлік.

Етнографічний вісник
Мова українська
Редактор Лобода Андрій Митрофанович
Видавець НАН України

src: Читати у Вікіджерелах

Спеціалізація ред.

«Етнографічний вісник» публікував розвідки, огляди, рецензії, статті з етнографії, фольклористики, зокрема музичної та краєзнавства. Орган інформував про діяльність Етнографічної комісії УАН, містив критику й бібліографічні дані краєзнавчої літератури в Україні, матеріали про етнографію народів тодішнього СРСР, а також ілюстрації та музичні додатки. Журнал налагодив тісні зв'язки з широкою мережею етнографічних гуртків і окремих кореспондентів периферії. Усього було надруковано 10 книг.

Автори: Андрій Лобода, Всеволод Петров, Олександр Андрієвський, Олена Пчілка, Дмитро Яворницький, Дмитро Чижевський, Степан Савченко, Д. Ревуцький, Климент Квітка, В. Харків, Михайло Гайдай, Олександр Малинка, Євген Рихлік, Микола Левченко та інші.

Сталінський погром ред.

З 1930 комуністична влада почала наступ на академічну українську науку та її періодичні видання. Під удар брутальної критики потрапив і «Етнографічний вісник», особливо після показового процесу СВУ, сфабрикованого НКВД СССР. 1930 радянські спецслужби заарештували члена редколегії Євгена Рихліка, у справі СВУ — Миколу Левченка. У критичний 1931 помирає редактор Андрій Лобода, та впливовий співавтор журналу Олександр Андрієвський. 1932 журнал було остаточно розгромлено.

З кінця 1930-х років здійснювалися спроби відродити академічну українську етнографію в умовах сталінського режиму. Так, починаючи з 1937 з'являлася ціла низка недовготривалих журналів: «Український фольклор» (1937—39), «Народна творчість» (1939—41), «Наукові записки з питань мистецтва, фольклору та етнографії» (1947—57). Лише «Народна творчість та етнографія» виходить донині.

Джерела та література ред.

Література ред.

Посилання ред.