Лінія наступності президентських повноважень у США: відмінності між версіями

19 червня 1945 року, через два місяці після смерті президента США [[Франклін Рузвельт|Франкліна Рузвельта]], новий президент [[Гаррі Трумен]] запропонував, щоб [[Спікер Палати представників США|спікер Палати представників]] і [[Тимчасовий президент Сенату США|тимчасовий президент Сенату]] мали більший пріоритет у наступності президентської влади над членами [[Кабінет США|Кабінету]], щоб президент не міг призначити свого наступника<ref>[http://www.presidency.ucsb.edu/ws/index.php?pid=1220163 - Special Message to the Congress on the Succession to the Presidency] {{ref-en}}</ref>. [[Державний секретар США|Державний секретар]] та інші члени Кабінету призначаютьпризначаються президентом, в той час як спікер Палати представників і тимчасовий президент Сенату є виборними посадами; таким чином президент позбавлявся можливості призначити собі наступника. Спікер обирається [[Палата представників США|Палатою представників]], а тимчасовий президент&nbsp;— [[Сенат США|Сенатом]] (зазвичай цю посаду обіймає сенатор із найбільшим стажем безперервної роботи в Сенаті). Конгрес підтримав запропоновані Труменом зміни.