Лінія наступності президентських повноважень у США

стаття-список у проекті Вікімедіа

Лінія наступності президентських повноважень у Сполучених Штатах Америки визначає, хто може стати Президентом або виконувати його обов'язки у зв'язку з непрацездатністю, смертю, відставкою або відстороненням від посади (шляхом імпічменту) чинного або обраного президента.

Поточна ситуаціяРедагувати

Нижче поданий порядок заміщення президентських повноважень, визначений Конституцією США і президентським законом про наступність президентської влади[en] (1947)[1] включно із пізнішими поправками внаслідок створення нових міністерств.

Партії

      Республіканська       Демократична

# Посада Обіймає на цей момент
1
Віце-президент Майк Пенс
2
Спікер Палати представників Ненсі Пелосі
3
Тимчасовий президент Сенату Чак Грасслі
4
Державний секретар Майк Помпео
5
Міністр фінансів Стівен Мнучін
6
Міністр оборони Марк Еспер
7
Генеральний прокурор Вільям Барр
8
Міністр внутрішніх справ Девід Бернгардт
9
Міністр сільського господарства Сонні Пердью
10
Міністр торгівлі Вілбур Росс
11
Міністр праці Юджин Скалія
12
Міністр охорони здоров'я і соціального забезпечення Алекс Азар
13
Міністр житлового та міського розвитку Бен Карсон
Міністр транспорту Елейн Чао[k 1]
14
Міністр енергетики Ден Бруєтт
15
Міністр освіти Бетсі Девос
16
Міністр у справах ветеранів Роберт Вілкі
17
Міністр внутрішньої безпеки Чед Вульф

ВимогиРедагувати

Особа може стати президентом тільки у випадку, якщо вона є громадянином США від народження; її вік становить не менше 35 років; вона жила в Сполучених Штатах принаймні 14 років. Ці вимоги зазначені як в Конституції США, так і в президентському законі про наступність.

Зміна лінії наступності 1945 рокуРедагувати

19 червня 1945 року, через два місяці після смерті президента США Франкліна Рузвельта, новий президент Гаррі Трумен запропонував, щоб спікер Палати представників і тимчасовий президент Сенату мали більший пріоритет у наступності президентської влади над членами Кабінету[2]. Державний секретар та інші члени Кабінету призначаються президентом, в той час як спікер Палати представників і тимчасовий президент Сенату є виборними посадами; таким чином президент позбавлявся можливості призначити собі наступника. Спікер обирається Палатою представників, а тимчасовий президент — Сенатом (зазвичай цю посаду обіймає сенатор із найбільшим стажем безперервної роботи в Сенаті). Конгрес підтримав запропоновані Труменом зміни.

ВиноскиРедагувати

Коментарі
  1. Елейн Чао не може бути Президентом, бо не була при народженні громадянкою США
Джерела

Див. такожРедагувати