Міністр енергетики США

сторінка-список у проекті Вікімедіа

Міністр енергетики США — глава Департаменту з енергетики США, член уряду США, і чотирнадцятий в лінії наслідування президентських повноважень. Посада була створена 1 жовтня 1977 зі створенням Міністерства енергетики, коли президент Джиммі Картер підписав відповідний закон[1]. У повноваження нового міністерства увійшов контроль за довгостроковими дослідженнями і розвитком енергетичних технологій, енергозбереження, дослідження в галузі ядерної енергетики, збір даних а також прогнозування в галузі енергетики. Після закінчення «холодної війни» міністерство енергетики також приділяло увагу питанням захоронення радіоактивних відходів і підтримки якості навколишнього середовища.

Міністр енергетики США
Прапор
Flag of the United States Secretary of Energy.svg
Посадовець Джеймс Шлезінгер
Керована організація Міністерство енергетики США
Держава Flag of the United States.svg США
Юрисдикція США
Заступник United States Deputy Secretary of Energyd
Ким призначений Президент США
Зображення печатки/емблеми
CMNS: Міністр енергетики США у Вікісховищі

Першим міністром енергетики був колишній міністр оборони і директор ЦРУ Джеймс Шлезінгер[2]. За час існування посади міністра енергетики цю посаду обіймало 14 чоловік. Першою жінкою і першою афроамериканкою на посаді міністра енергетики була Хейзел О'Лірі, вона ж обіймала цю посаду найбільш тривалий термін — 4 роки[3]. Першим іспаномовним міністром енергетики став Федеріко Пенья[4].

Список міністрів енергетики СШАРедагувати

# зображення ім'я і прізвище рідний штат термін на посаді адміністрація президента США,
в якій був на посаді
початок кінець
1   Джеймс Шлезінгер Вірджинія 6 серпня 1977 23 серпня 1979 Джиммі Картер
2   Чарльз Дункан Техас 24 серпня 1979 20 січня 1982 Джиммі Картер
3   Джеймс Едвардс Південна Кароліна 23 січня 1981 5 листопада 1982 Рональд Рейган
4   Дональд Ходел Орегон 5 листопада 1982 7 лютого 1985 Рональд Рейган
5   Джон Херрінгтон Каліфорнія 7 лютого 1985 20 січня 1989 Рональд Рейган
6   Джеймс Воткінс Каліфорнія 1 березня 1989 20 січня 1993 Джордж Герберт Вокер Буш
7   Хейзел О'Лірі Вірджинія 22 січня 1993 20 січня 1997 Білл Клінтон
8   Федеріко Пенья Колорадо 12 березня 1997 30 червня 1998 Білл Клінтон
9   Білл Річардсон Нью-Мексико 18 серпня 1998 19 січня 2001 Білл Клінтон
10   Спенсер Абрахам Мічиган 20 січня 2001 1 лютого 2005 Джордж Вокер Буш
11   Семюел Бодман Іллінойс 1 лютого 2005 20 січня 2009 Джордж Вокер Буш
12   Стівен Чу Каліфорнія 20 січня 2009 22 квітня 2013 Барак Обама
13   Ернест Моніз Массачусетс 21 травня 2013 1 березня 2017 Барак Обама
14   Рік Перрі Техас 2 березня 2017 1 грудня 2019 Дональд Трамп
15   Ден Бруєтт Луїзіана 2 грудня 2019 Дональд Трамп

ПриміткиРедагувати

  1. Origins. U.S. Department of Energy. Архів оригіналу за 2007-02-10. Процитовано 2007-07-29.  Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= (довідка)
  2. Biography of James Schlesinger Origins. U.S. Department of Defense. Архів оригіналу за 2012-08-28. Процитовано 2007-08-13. 
  3. President Hazel R. O'Leary Honored by Urban League. Fisk University. Архів оригіналу за 2007-09-27. Процитовано 2007-08-13. 
  4. Federico F. Peña to be Sworn in as the Eighth Secretary of Energy. U.S. Department of Energy. Архів оригіналу за 2012-08-28. Процитовано 2007-08-13. 

ПосиланняРедагувати