Фрідріх Вільгельм Шеллінґ: відмінності між версіями

}}

 

'''Фрі́дріх Ві́льгельм Йозеф фон Ше́ллінг''' ({{lang-de|Friedrich Wilhelm Joseph Schelling}}; *[[27 січня]] [[1775]] — †[[20 серпня]] [[1854]]) — видатний німецький філософ, ідеаліст. Отримав у [[Тюбінген]]і вищу духовну освіту, в [[Лейпциг]]у вивчав математику і природознавство. Викладав у [[Єнський університет|Єнському]], [[Ерлангенський університет|Ерлангенському]], [[Мюнхенський університет|Мюнхенському]] та [[Берлінський університет|Берлінському університетах]]. У філософській еволюції Шеллінга відсутні чіткі межі між її етапами, які можна назвати як «філософія природи» (натурфілософія — 90-ті роки XVIII ст.), трансцендентального ідеалізму (1800), «філософія тотожності» (перше десятиліття XIX ст.) та «філософія одкровення».

 

== Натурфілософія ==

У філософській еволюції Шеллінга [[філософія природи]] — найважливіший етап. Якщо для [[Фіхте]] значення [[природа|природи]] полягало у тому, що вона протистоїть моральності, а остання перемагає природні властивості суб'єкта, то для Шеллінга, навпаки, природа — самостійний предмет філософського дослідження.

 

 

== Трансцендентальний ідеалізм ==

Після створення основоположних принципів «філософії природи» Шеллінг дійшов висновку, що його вчення відповідає на питання: яким чином несвідомо духовна природа породжує свідоме, як із об'єктивного виникає суб'єктивне. Однак для ідеалістичної філософії завжди стоїть проблема: як суб'єктивне стає об'єктивним? Спробу дати відповідь на це питання Шеллінг здійснив у «Системі трансцендентального ідеалізму» (1800).

 

 

== Філософія тотожності ==

Центральною ідеєю Шеллінга, яка уможливила йому побудувати систему «філософії природи» і систему «трансцендентального ідеалізму», є ідея «абсолютного розуму, в якому суб'єктивне і об'єктивне — неподільні». З погляду Шеллінга, «абсолютним може бути лише самопізнання безумовної тотожності». Використовуючи вчення Фіхте про те, що межа між протилежностями завжди є їх певним поєднанням, що така межа взагалі можлива тільки тому, що протилежності у чомусь тотожні, Шеллінг шукає основу абсолютної тотожності усього існуючого, яке має ім'я «Буття».

 

 

== Філософія одкровення ==

Приблизно в [[1815]] Шеллінг почав розробку «філософії міфології та одкровення», або «позитивної філософії». У своїх працях «Філософія міфології», «Філософія одкровення», «Історія новітньої філософії» він виступив з критикою раціоналістичної філософії за те, що вона відповідає лише на питання «як?», а не «що?», звинувачує її у відсутності уваги до принципу, який уможливлює усвідомити суть «речей». З його погляду, раціоналізм визнає виникнення одиничного із загальних сутностей, не вміючи пояснити відношення між собою цих сутностей, не вміючи пояснити, як з останніх виникають реальні одиничні речі.