Вікіпедія

Ян Длугош: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м clean up за допомогою AWB
Рядок 51:
== Біографія ==
 
Ян Длугош народився у селі Нова БжезницяБжезніца Пажещанського повіту. Початкову освіту здобував в парафіяльній школі в Новому Місті Корчин (тепер село Nowy Korczyn в [[Свентокшиське воєводство|Свентокшиському воєводстві]]). Далі навчався у [[Ягеллонський університет|Краківському університеті]] ([[1428]]—[[1431]]), але жодних іспитів він тут не здавав, оскільки його не приваблювала "філософія", тобто тогочасна [[схоластика]]; краще джерело мудрості він бачив в вивченні історії, як власної країни, так і в ціломуцілого світу.
 
Свій задум він зміг втілити на практиці при дворі одного з найвідоміших тогочасних державних діячів Краківського кардинала [[Збігнєв Олесницький|ЗбігневаЗбіґнєва Олесницького]]. Там (з [[1431]] вінр. працював нотаріусом, тобто писарем). З [[1436]] — краківський канонік; в [[1439]]—[[1455]] був секретарем кардинала [[Збігнєв Олесницький|Збігнева Олесницького]]. В канцелярії [[Краківська архідієцезія|архідієцезіїКраківської архидієцезії]] він проявив свої великі адміністративні здібності, добре управляв її маєтностями, готував інвентарі і нагромаджував акти, які пізніше використав в Liber Beriejiciorum, оберігав кардинала від матеріальних зазіхань його родичів.
 
На службі у кардинала він здійснив свої перші кроки у діпломатичній сфері. 1 жовтня 1449 року він привіз [[Збігнєв Олесницький|Олесницькому]] з Риму довгоочікуваний [[Ґалеро|кардинальський капелюх]]. В кінці серпня - на початку вересня 1451 року в [[Самбір|Самборі]] як делегат кардинала і панів малопольських він гостро виступив проти короля в справі приєднання Волині до [[Королівство Польське|Корони]].
Рядок 59:
Король Польщі [[Казимир IV Яґеллончик|Казимир IV]] посилав Яна Длугоша в дипломатичні місії до Папського та Імперського дворів; Длугош був залучений до переговорів короля з Тевтонськими лицарями протягом [[Тринадцятирічна війна|Війни Тринадцяти Років]] ([[1454]]-[[1466]]) та численних мирних переговорів.
 
У [[1450]] році був посланий королевою [[Софія Гальшани|Софією Гальшани]] та королем Казимиром IV на мирні переговори між [[регент]]ом [[Угорське королівство|Королівства Угорщини]] [[Янош Хуняді|ЯношомЯношем Хуняді]] і [[Ян Іскра|Яном Іскрою]], де за шість днів переконав їх підписати перемир'я.
 
В [[1461]] польська делегація, до якої входив Ян Длугош, зустрілась з емісарами чеського короля [[Їржі з Подебрад]] в [[Битом]]і. Після шестиденних розмов альянс між двома фракціями було укладено.
Рядок 65:
У [[1467]] Длугошу було довірено навчання сина короля.
 
Ян Длугош відхилив пропозицію стати архієпископомархиєпископом [[Прага|Праги]], але незабаром був обраний [[львів]]ським архієпископомархиєпископом. На цій посаді Длугош перебував до самої смерті ([[1480]]).
 
== Твори ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ян_Длугош