Копенгагенська інтерпретація: відмінності між версіями

# Опис квантової системи має ймовірнісний характер. Ймовірність події задається модулем квадрата хвильової функції. ([[Макс Борн]])

# [[Принцип суперпозиції]] стверджує, що квантова система може перебувати в стані, у якому вимірювання фізичної характеристики може давати різні результати, а хвильова функція лише визначає ймовірності того чи іншого результату.

# При збільшенні розмірів квантової системи її властивості переходять в класичні. Це твердження відоме під назвою [[Принцип відповідності|принцип відповідності]].

У квантовій механіці справедливий принцип [[детермінізм]]у: при відомих [[початкові умови|початкових умовах]] за допомогою [[рівняння руху|рівнянь руху]] можна однозначно визначити стан (хвильову функцію) квантової системи в будь-який момент часу. Однак, хвильова функція не визначає однозначно результати вимірювання. Ця особливість квантової механіки завжди викликала багато критики і суперечок. Відоме заперечення [[Альберт Ейнштейн|Альберта Ейнштейна]], висловлене на [[Солвеївський конгрес|Солвеївському конгресі]] [[1927]] року: "Я переконаний, що бог не кидає кості". Бор відповів: "Ейнштейне, не вказуйте богові, що робити."

Чимало фізиків вважали копенгагенську інтерпретацію незадовільною, оскільки вона не узгоджувалася із поняттями класичної фізики, зокрема, заперечувала класичний детермінізм. Визначним критиком копенгагенської інтерпретації був Альберт Ейнштейн. Відомі його диспути з Нільсом Бором. Критики вважали, що можливим поясненням квантових ефектів існування невідкритих ще '''прихованих змінних'''.

[[sv:Kvantmekanik#Tolkning_av_kvantmekanikenTolkning av kvantmekaniken]]