Антим (неаполітанський дука)

Антим, неаполітанський дука (801—бл.818). Впродовж більшої частини строку свого правління Антим зберігав незалежнійсть дукату від візантійського патриція Сицилії. Однак, саме під час правління Антима Гаета та Амальфі почали виходити з-під контролю Неаполя.

На початку правління патрицій Сицилії попросив у Антима допомоги в боротьбі з сарацинськими піратами, які нападали на узбережжя Сицилії, проте дука відмовив у наданні такої допомоги. У 812 грецький адмірал, якого послали боротись із сарацинами, звернувся за допомогою до усіх християнських правителів півдня Італії. Антим знову відмовив у наданні допомоги візантійцям, тоді як мешканці Гаети і Амальфі погодились на це, здобувши таким чином незалежність від неаполітанського дукату.

Джерела

• Gay, Jules. L'Italie méridionale et l'empire Byzantin: Livre I. Burt Franklin: New York, 1904.