Іван Бондаренко (гайдамацький ватаг): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Jbuket (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
|||
Рядок 2:
{{Otherpersons|Бондаренко Іван}}
[[Зображення:Bondarenko.jpg|right|thumb|250px|Бондаренко Іван]]
'''Іва́н Бондаре́нко''' — ([[1746]]? — †[[8 серпня]] [[1768]]) — [[Ватаг|ватажок]] [[Гайдамаки|гайдамацького]] загону під час [[Коліївщина|Коліївщини]] (повстання надвірних козаків), один із керівників повстання.
Народився в селі [[Грузьке (Макарівський район)|
Восени 1767 року в монастирях Придніпров’я під виглядом послушників оселилась група запорозьких козаків. Її ядро складалося з восьми осіб, серед яких [[Максим Залізняк]], [[Кіндрат Лусконіг]], [[Микита Швачка]], [[Андрій Журба]], [[Василь Бурка]], [[Дем’ян Чернявщенко]] та Іван Бондаренко. Очолював групу [[Йосип Шелест|Йосип (Юсько) Шелест]]. Саме вони починали агітувати українців до повстання.
Навесні 1768 Іван Бондаренко очолив загін повстанців, який діяв у районі Брусилова і Радомишля, розправляючись з поміщиками і польською шляхтою. Завдяки своїй хоробрості Іван Бондаренко користувався популярністю в народі. Підступно схоплений у [[Макарів|Макарові]]. Страчений у [[Чорнобиль|Чорнобилі]]. В [[альбом|альбомі]] [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]] невідомою рукою записано пісні про Бондаренка «Хвалилася Україна, що в нас добре жити» і «В Макарові, славнім місті, пророчисте свято», в іншому альбомі записано [[пісня|пісню]] «Ой хвалився Бондаренко».▼
Іван Бондаренко в складі повстанського війська в понеділок, 26 травня, в перший день Петрового посту під проводом [[Максим Залізняк|Максима Залізняка]] вийшов із [[Холодний Яр|Холодного Яру]]. [[6 червня]] 1768 року за розпорядженням [[Залізняк Максим|Залізняка]] відділяється зі своїм загоном від основних сил повстанців і прямує на північ.
Від 26 червня 1768 року Іван Бондаренко діяв у районі [[Брусилів (смт)|Брусилова]], [[Бишів (Макарівський район)|Бишева]], [[Рожів|Рожева]], [[Коростишів|Коростишева]], [[Макарів|Макарова]], [[Радомишль|Радомишля]], [[Бородянка|Бородянки]] розправляючись з поміщиками і польською шляхтою. Центром діяльності його загону було рідне село [[Грузьке (Макарівський район)|Грузька]].
Після захоплення [[Микита Швачка|Микити Швачки]] московськими карателями 9 липня 1768 року очолює повстання надвірних козаків.
▲
Після розгрому військ Івана Бондаренка завершується основний етап [[Коліївщина|Коліївщини]]. Його пост у повстанському війську перебрав, за даними доктора Петра Мірчука, отаман Саченко.
== Бібліографія ==
| |||