Відкрити головне меню

Спасо-Преображенський собор — український православний (УПЦ МП) собор у місті Кропивницький.

Спасо-Преображенський собор
Kirovograd Preobrazhens'ka 22 Preobrazhens'ka Tserkva 02 (YDS 3856).jpg
Спасо-Преображенський собор у Кропивницькому
48°30′19″ пн. ш. 32°16′03″ сх. д. / 48.50528° пн. ш. 32.26750° сх. д. / 48.50528; 32.26750
Тип споруди церква і православна церква
Розташування Україна УкраїнаКропивницький
Кін. будівництва 1813
Стиль неокласицизм
Належність УПЦ МП
Адреса м. Кропивницький, вул. Преображенська, 22
Епонім Преображення Господнє
Єпархія Кіровоградська єпархія УПЦ
Спасо-Преображенський собор (Кропивницький). Карта розташування: Україна
Спасо-Преображенський собор (Кропивницький)
Спасо-Преображенський собор (Кропивницький) (Україна)
Спасо-Преображенський собор у Вікісховищі?

Зміст

Загальна інформація та описРедагувати

 
Пам'ятний знак на відзнаку 2000-ліття Різдва Христового

Спасо-Преображенський собор у Кропивницькому розташований у середмісті, але водночас у затишній місцині за адресою:

вул. Преображенська, буд. 22, Кропивницький—25006, Україна.

Храм збудовано в неокласичному архітектурному стилі. Одноповерхова будівля має три бані, вишуканий портик з чотирма колонами коринфського ордеру.

У соборі зберігаються часточки мощей святих Києво-Печерська, а також Миколи Чудотворця та святиня кропивничан — ікона Божої Матері «Єлисаветградська», яка є покровителькою і заступницею міста.

На території собору встановлено пам'ятник на честь 2000-ліття Різдва Христового, збудовано нову дзвіницю в неокласичному стилі. Територія храму оздоблена квітковими клумбами, фонтанами, скульптурними групами.

З історії храмуРедагувати

Історія створення Спасо-Преображенського собору доволі насичена. Фактично відразу після облаштування Фортеці Святої Єлизавети всередині XVIII століття у цих краях з'являються переселенці, в тому числі і старообрядці. Селитися їм тут дозволило керівництво фортеці. Вже за 100 років, а саме у 18501860-х роках основна маса старообрядців перейшла в православ'я. Парафіяни, прийнявши православну віру, почали передавати до нових храмів свої цінності — утвар, ікони[1].

Газета «Голос Юга» від 1913 року пише:

« «На місці, де тепер розташовано Преображенську церкву, було побудовано невеличку дерев'яну церкву, парафіянами якої спочатку були старообрядці, які потім перейшли в православ'я». »

Дерев'яну Преображенську церкву на цьому місці було збудовано у 1788 році.[2] 1798 року вона згоріла, причина пожежі невідома. 1799-го на її місці за проектом і планом Кіндрата Парфенова було збудовано кам'яну п'ятиглаву двоповерхову церкву. На жаль, її було спроектовано без ведення відповідної документації і як наслідок — з неналежним дотриманням технічних умов, відтак, як і передбачалося, за якийсь час церква розвалилася.

Згодом, уже на початку 1810-х рр. було розпочато нове будівництво кам'яної церкви, цього разу офіційно і з додержанням необхідних правил будівництва. Церква була одноповерховою, трьохглавою. Будівництво (власне перебудову) закінчено і освячено храм 1813 року — дата, що відтоді є офіційною для відзначення річниць собору (т.ч. 2013 року Спасо-Преображенський храм святкуватиме 200-ліття свого заснування).

До храму приїжджало багато знатних осіб, серед яких — російський імператор з родиною, який приїхав на повторне освячення 100-літнього храму (1913 рік). Цю подію (100-літття) описала газета «Голос Юга»:

« «У церкві є чимало ікон старих майстрів. Деякі з них нараховують понад півтора століття. Урочисті богослужіння з приводу століття почалися, з'їхалися численні священики, очікується прибуття архієрея...». »

У радянський час, коли боролися з релігією, собор припинив свою діяльність як культова споруда. А 1965 року в його стінах було відкрито міську картинну галерею. Власне це і допомогло зберегти церкву від руйнації як такої.

З проголошенням незалежності України господарем Спасо-Преображенської церкви 1992 року знову стала релігійна громада УПЦ МП[3], і відтоді служби в ньому не припиняються. Але перші богослужіння по великій перерві пройшли в церкві ще 1991 року. Після відновлення служб у 1991 році храм не тільки прикрасився зовні, але й став притулком для багатьох[яких?] святинь.[джерело?]

Спасо-Преображенський собор прийняв на вічний спочинок покійних архієпископа Кропивницького і Олександрійського Василія та обласного благочинного протоієрея Всеволода Затовського.

31 грудня 2006 року в Спасо-Преображенській церкві Божественну літургію очолив єпископ Кропивницький і Олександрійський Пантелеімон. Після служби був відслужений подячний молебень не тільки на честь закінчення 2006 року, але й з нагоди святкування 15-ліття відродження церкви після того, як вона з картинної галереї була знову перероблена під храм. На молебні були присутні настоятелі Покровської, Єлисаветградської храмів, а також собору на честь Різдва Пресвятої Богородиці[4].

Спасо-Преображенський собор є важливою складовою у розвитку духовної культури населення Кіровоградського краю. Недільна школа разом з єпархіальним управлінням і організацією «Православна Просвіта» регулярно проводять Преображенські читання, катехізаторські курси для священнослужителів єпархії, семінари, конференції, а також благодійні акції.

ДжерелаРедагувати

  1. Сотнікова Наталія Найгарніша церква Кіровограда. Спасо-Преображенський собор — не лише архітектурна пам'ятка. Будівля перенесла на собі численні розрухи, проте зараз нагадує спокійне місце, де можна отримати справжню насолоду, оскільки сама атмосфера спонукає до молитви... // інф. за 25 грудня 2006 року на www.orthodoxy.org.ua «Православіє в Україні», інтернет-видання УПЦ (МП) Архівовано 1 June 2009[Дата не збігається] у Wayback Machine.
  2. Гавриил, архиепископ. Хронологико-историческое описание церквей епархии Херсонской и Таврической / Архиепископ Гавриил [Розанов] // Записки Одесского общества истории и древностей. – Одесса: Городская типография, 1848. – Т. 2. – С. 163.
  3. Спасо-Преображенський собор // Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , «Імекс-ЛТД», 2004, стор. 294
  4. КІРОВОГРАД. Спасо-Преображенський собор відзначив 15-ліття від дня відродженням// інф. за 13 січня 2007 року на www.orthodoxy.org.ua «Православіє в Україні», інтернет-видання УПЦ (МП) Архівовано 1 June 2009[Дата не збігається] у Wayback Machine.

ПосиланняРедагувати