Спадкоємиця (фільм)

«Спадкоємиця» (англ. The Heiress) — американський кінофільм 1949 року, знятий режисером Вільямом Вайлером на основі однойменної п'єси (1947) Рут та Огастеса Гетц, в свою чергу заснованої на романі «Вашингтон-сквер» (1880) Генрі Джеймса. У головних ролях — Олівія де Гевіленд та Монтгомері Кліфт[1].

СпадкоємицяPicto infobox cinema.png
англ. The Heiress
The Heiress (1949 poster).jpg
Жанр драма
Режисер Вільям Вайлер[2][3][…]
Продюсер Вільям Вайлер
Сценарист Генрі Джеймс
На основі Washington Squared
У головних
ролях
Олівія де Гевіленд,
Монтгомері Кліфт,
Ральф Річардсон,
Міріам Гопкінс
Оператор Лео Товер
Композитор Аарон Копленд
Кінокомпанія Paramount Pictures
Дистриб'ютор Paramount Pictures і Netflix
Тривалість 114 хв.
Мова англійська
Країна Flag of the United States (1912-1959).svg США
Рік 1949
Дата виходу 6 жовтня 1949
IMDb ID 0041452
CMNS: Спадкоємиця у Вікісховищі

СюжетРедагувати

Кетрін Слопер, єдина дочка та спадкоємиця заможного нью-йоркського лікаря-вдівця, проста, сором'язлива дівчина. Вона рідко буває у товаристві та піклується про батька, наївно не помічаючи його презирливого ставлення до неї. Якось на балу вона знайомиться з Морісом Таунсендом, в якого шалено закохується. Її батько вважає, що Моріса більше цікавлять статки, які успадкує Кетрін, аніж вона сама. Батько відвозить її до Європи, та Кетрін з Морісом продовжують підтримувати зв'язок через її тітку Лавінію. Після повернення Кетрін повідомляє Морісу, що вирішила відмовитися від спадщини, покинути батька та втекти разом з ним. Кетрін пакує речі й всю ніч чекає на Моріса, але той так і не з'являється.

Невдовзі помирає її батько. Кілька років потому Моріс повертається з Каліфорнії й зустрічає Кетрін — багату та незаміжню. Він знов освідчуються їй у коханні, пояснює, що тоді покинув її, бо не хотів аби через нього вона зазнала бідності. Кетрін приймає його вибачення, дарує коштовні запонки, які колись придбала для нього в Парижі, а потім просить відтворити обставини їхньої провальної втечі. Моріс обіцяє приїхати по неї вночі, вона запевняє, що зараз же почне збирати речі. Коли цього разу він дотрумує слова й з'являється на ганку, Кетрін спокійно наказує служниці замкнути двері. Моріс не припиняє кликати Кетрін. Тітка Лавінія питає її, як вона може бути така жорстока, на що Кетрін холодно відмовляє: «Мене вчили справжні майстри», після чого спокійно рушає сходами нагору.

У роляхРедагувати

Актор Роль
Олівія де Гевіленд Кетрін Слопер Кетрін Слопер
Монтгомері Кліфт Моріс Таунсенд Моріс Таунсенд
Ральф Річардсон доктор Остін Слопер, батько Кетрін доктор Остін Слопер, батько Кетрін
Міріам Гопкінс тітка Лавінія тітка Лавінія
Ванесса Браун Марія Марія
Мона Фріман Меріан Олмонд Меріан Олмонд
Селена Ройл Елізабет Олмонд Елізабет Олмонд
Рей Коллінз Джефферсон Олмонд Джефферсон Олмонд

Нагороди та номінаціїРедагувати

Оскар

  • Найкраща акторка — Олівія де Гевіленд.
  • Найкраща робота художника-постановника — Джон Міен, Гаррі Горнер та Еміль К'юрі.
  • Найкращий дизайн костюмів — Едіт Хед та Джайл Стілк.
  • Найкраща музика до фільму — Аарон Копленд.
  • Номінація на найкращий фільм — Вільям Вайлер.
  • Номінація на найкращого режисера — Вільям Вайлер.
  • Номінація на найкращого актора другого плану — Ральф Річардсон.
  • Номінація на найкращу операторську роботу — Лео Товер.

Золотий глобус

Національна рада кінокритиків США

  • Найкраща акторка — Олівія де Гевіленд.
  • Найкращий актор — Ральф Річардсон.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати