Соціальний євангелізм
Соціальний євангелізм [1] (рідше «соціальна проповідь», англ. Social Gospel) — рух у протестантизмі, що стало популярним на початку XX століття в США та Канаді; рух застосовував християнську етику до соціальних проблем свого часу — особливо до проблем, пов'язаних із «соціальною справедливістю», таким як економічна нерівність і бідність, алкоголізм і злочинність, міжрасова напруженість та дитяча праця, низький рівень освіти та небезпека початку війни. Теологічно, соціальні євангелісти прагнули втілити в життя Молитву Господню і зазвичай були постміленіалістами - тобто вірили, що Друге пришестя не зможе статися доти, поки людство не позбудеться соціального зла завдяки власним зусиллям. Соціальний євангелізм був більш популярним серед духовенства, ніж серед мирян; його лідери були переважно пов'язані з ліберальним крилом прогресивного руху та більшість із них було теологічно ліберально.
Примітки
ред.- ↑ Актуальные проблемы современной зарубежной политической науки / Академия наук СССР. — Институт научной информации по общественным наукам, 1993. — С. 17. Архівовано з джерела 3 липня 2020
Література
ред.- White, Ronald C. (1990). Liberty and Justice for All: Racial Reform and Social Gospel (1877-1925).
- White, Ronald C. ; Hopkins, C. Howard (1975). Social Gospel: Religion and Reform in Changing America.
- Кутлер, Stanley I. , ed. (2003). "Social Gospel". Dictionary of American History. 7. New York: Thomson Gale.
Посилання
ред.- Social Gospel Movement. Ohio History Central. Архів оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 28 липня 2018.