Соціальна справедливість

Соціальна справедливість стосується правосуддя та справедливості соціальної політики. Починаючи з 1960-х років, концепція соціальної справедливості використовується в різних інституційних контекстах, включаючи освіту та державне управління.

ОглядРедагувати

Поняття соціальної справедливості можна простежити до робіт Арістотеля і Платона. Визначення соціальної справедливості може бути різним, але всі вони зосереджені на ідеалах рівності та включеності. Справедливість у старих суспільствах передбачає роль державних адміністраторів, які відповідають за забезпечення рівних соціальних послуг. Це передбачає врахування історичної та поточної нерівності між групами. Чесність залежить від цього соціального та історичного контексту. [1]

У державному управлінніРедагувати

Увага до соціальної справедливості у сфері державного управління у Сполучених Штатах з’явилася в 1960-х роках на тлі зростаючої національної обізнаності про громадянські права та расову нерівність.

У 1968 р. Г. Джордж Фредеріксон сформулював «теорію соціальної справедливості» і висунув її як «третій стовп» державного управління. [2] Фредеріксон був стурбований тим, що представники державного управління робили помилку, вважаючи, що громадянин А такий самий, як громадянин Б, ігноруючи соціальні та економічні умови.

Гендер і сексуальністьРедагувати

Адміністрація колишнього президента США Барака Обами пролила світло на тему соціальної справедливості для представників ЛГБТ-спільноти. Адміністрація Обами призначила понад 170 спеціалістів з ЛГБТ на постійну роботу в органах виконавчої влади та доручила Міністерству житлово-комунального господарства США провести «перше в історії національне дослідження з метою визначення рівня дискримінації ЛГБТ у житлі». [3] Інші групи інтересів ЛГБТ-адвокасі, такі як Кампанія за права людини, також наполегливо працювали задля досягнення соціальної рівності у шлюбі та отриманні всіх благ, які приносить шлюб.

Расова рівністьРедагувати

У сфері державного управління расова рівність є важливим фактором є ідея «біологічної рівності» всіх людських рас та «соціальної рівності для людей різних рас». За словами Джеффрі Б. Фергюсона у його статті «Свобода, рівність, раса», жителі Сполучених Штатів вірять, що расова рівність переможе. 

РелігіяРедагувати

В останні роки  соціальна рівність щодо релігії зазнала юридичних удосконалень, щоб захистити всіх людей, незалежно від релігійної приналежності. «Релігія визначається як усі аспекти релігійних обрядів і звичаїв, а також переконань, якщо роботодавець не продемонструє, що він не в змозі відповідально пристосуватися до релігійних обрядів або практики працівника або майбутнього працівника без особливих труднощів щодо поведінки роботодавця». [4] Цей закон був прийнятий для захисту працівників, які працюють у працедавців іншої релігії, і дозволив їм дотримуватися їхніх особливих релігійних звичаїв та свят.

Маргарет Тетчер про соціальну справедливістьРедагувати

"Соціальна справедливість" може завести суспільство в мутні води, якщо під нею розуміти не лише рівні можливості, але й рівні результати. Нерівність - неминуча ціна свободи. Якщо людям дають можливість самим приймати рішення, то дехто буде діяти більш творчо та підприємливо, ніж інший. Не кажучи вже про те, що декому ще й щастить. В будь-якому випадку, в природі не існує затвердженого набору критеріїв, які дозволять розподілити багатство та інші вигоди за заслугами. Проте, навіть якби такі критерії існували, уряд чи інший орган не в змозі отримати всієї необхідної інформації для прийняття таких рішень. Врешті, у владі працюють грішні люди, тож тут присутні всі можливості для використання впливу та корупції.

Поки всі чоловіки та жінки дійсно рівні перед законом, доки закон ефективно виконується і чесно відстоюється у суді, в них, незалежно від того, яким вони багатством володіють, немає підстав скаржитись на "несправедливість". Вони самі визначають, що їм робити з власним життям та власністю. Вони несуть повну відповідальність за успіхи та провали, яких в житті будь-якої людини вистачає і того, і іншого.

Якщо влада дійсно віддана ідеї свободи, то вона уникає перерозподільчого оподаткування та інших втручань, які спрямовані на соціальне планування. Така влада знає, що, не дивлячись на супутні балачки про соціальну справедливість, такі методи принципово несправедливі[5].

Див. такожРедагувати

Подальше читанняРедагувати

Список літературиРедагувати

  1. Gooden, Susan T. (2015). Race and Social Equity: A Nervous Area of Government (en). Routledge. с. 13–18. ISBN 978-1-31-746145-6. 
  2. Archived copy. Архів оригіналу за 2009-06-12. Процитовано 2009-12-19. 
  3. Wesley, Joan Marshall, Ercilla Dometz Hendrix, and Jasmine N. Williams. "Moving Forward: Advancing Lesbian, Gay, Bisexual And Transgender Rights Under The Obama Administration Through Progressive Politics." Race, Gender & Class 18.3/4 (2011): 150-168. SocINDEX with Full Text. Web.
  4. Malone, Michael D., Sandra J. Hartman, and Dinah Payne. "Religion In The Workplace: Disparate Treatment." Labor Law Journal 49.6 (1998): 1099-1105. Legal Source. Web. 1 Dec. 2013.
  5. Мистецтво керувати державою, 2002