Сорочинськ

населений пункт у Росії

Соро́чинськ (рос. Сорочинск) — місто, адміністративний центр Сорочинського міського округу Оренбурзької області, Росія.

місто Сорочинськ
рос. Сорочинск
Герб Сорочинська Прапор Сорочинська
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Оренбурзька область
Міський округ Сорочинський
Код ЗКАТУ: 53427000000
Код ЗКТМО: 53727000001
Основні дані
Час заснування 1737
Статус міста 1945
Населення 29249 осіб (2010[1])
Площа 55,93 км²
Телефонний код +7 35346
Географічні координати: 52°26′00″ пн. ш. 53°09′00″ сх. д. / 52.4333333333607782833496458° пн. ш. 53.15000000002777369445539080° сх. д. / 52.4333333333607782833496458; 53.15000000002777369445539080Координати: 52°26′00″ пн. ш. 53°09′00″ сх. д. / 52.4333333333607782833496458° пн. ш. 53.15000000002777369445539080° сх. д. / 52.4333333333607782833496458; 53.15000000002777369445539080
Вебсторінка sorochinsk56.ru
Мапа
Сорочинськ (Росія)
Сорочинськ
Сорочинськ

Сорочинськ (Оренбурзька область)
Сорочинськ
Сорочинськ

Мапа


CMNS: Сорочинськ у Вікісховищі

Географія

ред.
 
Сорочинське водосховище

Місто розташоване в Передураллі, на лівому березі річки Самара (притока Волги), за 170 км на північний захід від Оренбургу та за 250 км на південний схід від міста Самара. Поруч з містом розташоване Сорочинське водосховище.

Історія

ред.

Фортеця була призначена для будівництва в кінці річки Сорочки при впадінні її в річку Самара[2][3]. Навесні 1737 року Петро Семенович Бахметьєв (тесть І. К. Кирилова), прибувши на місце призначеного будівництва, виявив велику воду і змушений був переміститися вище за течією річки Самара до двох кам'яних менгірів, які існують й досі на розі вулиць Фрунзе та Володарського. Тут почалося будівництво Сорочинської фортеці. Першим отаманом фортеці, в якій на той час проживало 200 служивих людей, в 1737 році був Олексій Соколов, тридцятишестирічний осавул з яїцьких козаків.

З XIX століття — село Сорочинське. Статус міста отримало 16 травня 1945 року.

Населення

ред.

Населення — 29249 осіб (2010; 30136 у 2002[4]).

Господарство

ред.

Важливу роль відіграє видобуток нафти, також Сорочинська — центр переробки сільськогосподарської сировини[5]. М'ясокомбінат, комбінат хлібопродуктів[5]. У Сорочинському окрузі близько 150 нафтових свердловин.

Залізнична станція Сорочинська Південно-Уральської залізниці. Це був останній вокзал, побудований між Самарою і Оренбургом в 1877 році.

Джерела

ред.
  • Аркуш карти N-39-131 Сорочинск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1986 р. Видання 1992 р. (рос.)

Примітки

ред.
  1. Дані перепису населення 2010 року
  2. Історія міста. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 25 лютого 2016.
  3. Історія міста (офіційний сайт). Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 25 лютого 2016.
  4. Дані перепису населення 2002 року
  5. а б Економіка. Архів оригіналу за 13 червня 2013. Процитовано 25 лютого 2016.