Сорока блакитна
Сорока блакитна | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Cyanopica cyanus Pallas, 1776 | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Cyanopica cyana | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Соро́ка блаки́тна[2] (Cyanopica cyanus) — вид горобцеподібних птахів родини воронових (Corvidae).
Поширення
ред.Вид поширений у Східній Азії — Китаї, Кореї, Японії, Монголії та на Далекому Сході Росії. Населяє різні типи хвойних та широколистяних лісів, а також парки та сади.[3][4]
Опис
ред.Птах середнього розміру, завдовжки 33—38 см, вагою 76—118 г, з міцною і стрункою зовнішністю з квадратною і витягнутою головою, міцним і загостреним конічним дзьобом, міцними ногами, гострими крилами і хвостом приблизно такої ж довжини, як тіло. Спина сіра. Крила в основі сірі, а махові пера насиченого блакитного кольору. Хвіст теж блакитний з білим кінчиком та сіро-чорною нижньою поверхнею. На голові лоб, верхівка, потилиця і щоки чорного кольору. Горло та верхня частина грудей білі. Живіт і боки сіруваті з персиковим відтінком. Дзьоб і ноги чорнуваті, а очі темно-карі.
Спосіб життя
ред.У позашлюбний період може збиратися у великі зграї, інколи до 70 птахів. Всеїдний птах. Живиться комахами та іншими безхребетними, горіхами, зерном, ягодами та іншими плодами, дрібними хребетними, пташенятами та яйцями. Моногамний птах, розмножується в період з травня по червень. У цей час пари стають територіальними та агресивними. Гніздо будує серед гілок дерев. Самиця відкладає 6—8 рожевих яєць з коричневими або чорнуватими плямами. Насиджує лише самиця, в цей час самець охороняє гніздо. Інкубація триває 18 днів. Пташенят годують обидва батьки, хоча самець не годує їх безпосередньо, передаючи їжу самиці. Через три тижні молодь залишає гніздо.
Підвиди
ред.Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Cyanopica cyanus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 6 квітня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Fok, Koon Wah; Wade, Christopher M.; Parkin, David T. (2002). Inferring the phylogeny of disjunct populations of the azure-winged magpie Cyanopica cyanus from mitochondrial control region sequences. Proc. Roy. Soc. Lond. B. 269 (1501): 1671—1678. doi:10.1098/rspb.2002.2057. PMC 1691084. PMID 12204127.
- ↑ Kyukov, Alexei; Iwasa, Masahiro A.; Kakizawa, Ryozo; Suzuki, Hitoshi; Pinsker, Wilhelm; Haring, Elisabeth (2004). Synchronic east–west divergence in azure-winged magpies (Cyanopica cyanus) and magpies (Pica pica). Journal of Zoological Systematics and Evolutionary Research. 42 (4): 342—351. doi:10.1111/j.1439-0469.2004.00287.x. Архів оригіналу за 3 липня 2012. [Архівовано 2012-07-03 у Archive.is]
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |