Сорока Іван Іванович

Іва́н Іва́нович Соро́ка (1 травня 1985(19850501), с. Дібрівне, Городнянський район, Чернігівська область, Українська РСР — 30 квітня 2015, с. Новогригорівка, Волноваський район, Донецька область, Україна) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Сорока Іван Іванович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдат
Сорока Іван Іванович.jpg
Загальна інформація
Народження 1 травня 1985(1985-05-01)
Українська РСР Дібрівне, Чернігівська область
Смерть 30 квітня 2015(2015-04-30) (29 років)
Україна Новогригорівка, Донецька область
(підрив на міні)
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Роки служби 2014—2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
41 OMPB ZSU.png
 «Чернігів-2»
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєвий шляхРедагувати

Народився 1985 року в селі Дібрівне на Чернігівщині. З 1992 по 2002 навчався у Дібрівненській середній школі. 2003 року закінчив Чернігівське ПТУ № 1, де здобув спеціальність електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування. Працював електромонтером в термічному цеху ЗАЗ у м. Чернігові. Цього ж 2003 був призваний на строкову військову службу, яку проходив у Внутрішніх військах МВС в місті Кривий Ріг. Після служби повернувся на роботу до Чернігова. Певний період працював у Городні в «Укртелекомі», у Києві на будівництві. Останні роки жив у селі Дібрівне, ростив сад, тримав теплиці, доглядав за пасікою. Також власноруч на замовлення робив дерев'яні двері, вікна та інші речі.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України у вересні 2014 добровольцем пішов до військкомату, призваний за частковою мобілізацією.

Старший солдат, старший стрілець 2-го відділення 2-го взводу 2-ї роти 41-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-2» 1-ї окремої танкової бригади, в/ч польова пошта В3137. На фронті, окрім виконання бойових завдань, у вільний час займався спортом та облаштуванням побуту у своєму підрозділі.

30 квітня 2015-го, під час розвідки в районі села Старогнатівка Волноваського району, військовики батальйону підірвалися на протипіхотній міні з «розтяжкою» поблизу села Новогригорівка, що входить до Старогнатівської сільської ради. Внаслідок вибуху від осколкових поранень загинули двоє бійців — старший солдат Іван Сорока і солдат Сергій Бадуненко[1]. Наступного дня Іван мав би відмічати своє 30-річчя.

Похований 4 травня на кладовищі рідного села Дібрівне. Без сина лишились батьки.

Нагороди та вшануванняРедагувати

  • Указом Президента України № 306/2016 від 20 липня 2016 року — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
  • В центрі с. Дібрівне встановлено пам'ятний знак на честь Івана Сороки[3].

ПриміткиРедагувати

  1. 41-й втратив двох бійців // «Наше слово», 2 травня 2015
  2. Указ Президента України від 20 липня 2016 року № 306/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. Вшанування загиблих героїв­ — воїнів АТО Чернігівщини // Сергїй Цибенко. Прилуки CITY, 25 квітня 2016

ДжерелаРедагувати