Солона Любов Романівна
українська радянська художниця
Любов Романівна Солона (нар. 15 липня 1914, Кринички — пом. 1990) — українська радянська художниця; член Спілки радянських художників України. Дружина живописця Петра Погребинського[1].
| Солона Любов Романівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
15 липня 1914 Катеринославська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть | 1990 | |||
| Країна |
 Російська імперія УНР СРСР | |||
| Навчання | Київський державний художній інститут (1947) | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
|
| ||||
З біографії ред.
Народилася 15 липня 1914 року в селі Криничках (нині Дніпропетровська область, Україна). 1947 року закінчила Київський художній інститут.
Жила у Києві і будинку на вулиці Червоноармійській, № 12, квартира № 19. Померла у 1990 році[1].
Творчість ред.
Працювала в галузі станкового живопису. Серед робіт:
- «Партизанський рейд» (1947);
- «Пархоменко» (1949);
- «Перший трактор на селі» (1954, у співавторстві з Петром Погребинським);
- «Тридцяті роки» (1961—1965, у співавторстві з Петром Погребинським);
- «З гвинтівкою та плугом. Перші комунари» (1967, у співавторстві з Петром Погребинським);
- «Сівба» (1971).
Брала участь у республіканських виставках з 1947 року, всесоюзних — з 1954 року, зарубіжних — з 1955 року.
Примітки ред.
Література ред.
- Солона Любов Романівна // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 437.;
- Солона Любов Романівна // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 215.