Соловецькі острови (журнал)

Журнал «Соловецькі острови» — офіційне видання управління Соловецькими таборами особливого призначення, яке виходило з 1924 року (до № 2 1925 р. журнал називався «СЛОН»).

Соловецькі острови
Solovetskie ostrova 1924 11 12.jpg
Мова російська

ІсторіяРедагувати

Перший тираж (березень 1924 року) вийшов у кількості 17 примірників. Другий номер вийшов тиражем вже 50 примірників.

У липні 1926 року 7 номер щомісячного журналу вийшов накладом 900 примірників. Редактор – Ф.І. Ейхманс. Авторами статей у цьому номері були: Микола Виноградов, Борис Глубоковський, Б. Євреїнов, Борис Ємельянов, Зорін, В. Кривош-Неманич, Н. Литвин, В.І. Массальськй, Д. Матвєєв, Софія Окерман, Агроном Подшувейт, Б. Радо, А. К. Ремер-Работніков, Сидоров, В. Смирнов, Цвібельфіш, А. И., М. Н.[1]

У 1927—1929 рр. журнал не виходив (його злили з журналом «Карело-Мурманський край»)[2].

З 1929 року видання «Соловецьких островів» відновлено. Номер «5» 1930 року став останнім.

У журналі друкувалися багато ув'язнених — поети, наприклад, Кемецький В. С. Журнал «Соловецькі острови» продавався по всьому Радянському Союзу і навіть за кордоном.[3]

Також на Соловках видавалася газета «Нові Соловки».[4]

ЛітератураРедагувати

  • Бродский Ю.А. Соловки: двадцать лет особого назначения. — М.: РОССПЭН, 2002. — 528 с. — ISBN 5-8243-0374-6.
  • Лихачёв Д.С. Мысли о жизни.Воспоминания. — СПб.: АЗБУКА, 2015. — 480 с. — ISBN 978-5-389-09250-1.
  • Ширяев Б. Неугасимая лампада. — М.: Даръ, 2014. — 448 с. — ISBN 978-5-485-00496-5.

ПриміткиРедагувати

  1. Редактор — Ф. И. Эйхманс. Соловецкие острова. — Ежемесячный журнал – орган Управления Соловецкими Лагерями Особого Назначения ОГПУ, типолитография УСЛОН. Карлит № 3585. — о. Соловки, на Белом море: УСЛОН, 1927, год издания III. — 128 с. — 900 экз.
  2. Бродский Ю. А. Соловки: двадцать лет особого назначения. — М., 2002
  3. Лихачёв Д. С. Мысли о жизни. Воспоминания. — СПб., 2015. — С. 248.
  4. Administrator. Юбилейная дата. www.museum-esenin.ru. Процитовано 2016-05-15.