Вікіпедія

Соланін (манґа)

фільм 2010 року
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Соланін.

Соланін (яп. ソラニン, трансліт. Soranin, дос. «Соланін») — японська манґа, яку написав і проілюстрував Ініо Асано. Виходила в журналі Shogakukan Weekly Young Sunday з 2005 по 2006 роки. Пізніше манґа була адаптована в художньому фільмі режисера Такахіро Мікі за участі Аой Міядзакі в головній ролі. Фільм стартував в Японії у квітні 2010 року. Того ж року гуртом Asian Kung-Fu Generation вийшов сингл «Solanin» на слова Ініо Асано. Пісня звучала зокрема у фільмі. Внаслідок успіху в жовтні видавництво Shogakukan опублікувало в комплекті з новим японським виданням нову главу-епілог.

Соланін
Обкладинка першого танкобону
ソラニン
Soranin
Соланін
Жанрдорослішання[1], повсякденність[2]
Аудиторіясейнен
Манґа
АвторІніо Асано
ВидавецьShogakukan
Інші видавціУкраїна Nasha Idea
Аудиторіясейнен
ЖурналWeekly Young Sunday
Період випуску2005 — 2006
Кількість томів2
Ігровий фільм
РежисерТакахіро Мікі
СценаристТакахаші Ізумі
КомпозиторAsian Kung-Fu Generation
Дата виходу3 березня 2010

Сюжет ред.

Мейко і Танеда закінчили університет два роки тому. Не маючи реальних цілей і напряму, вони крокують у суспільство, не знаючи, куди йти. Мейко працює офіс-менеджером, щоб платити за квартиру, а Танеда — ілюстратором у видавництві, заробляючи достатньо, щоб взяти на себе частину тягаря Мейко. Хоча Танеда часто зустрічається зі своїми одногрупниками з університету, щоб пограти джем, він все одно відчуває, що йому чогось бракує. Його колеги по гурту знають, чого саме: їм потрібно вийти на сцену, прорекламувати себе і дати можливість почути свої пісні ширшій аудиторії, про що вони мріють з моменту першої зустрічі в університетському «Клубі поп-музики».

Незадоволені ритмом «нормального» життя випускників, подружжя приймає два важливих рішення, які все змінюють: Мейко вирішує звільнитися з роботи, а Танеда — присвятити час написанню своєї першої пісні для гурту. Вирвавшись зі старої рутини, вони не знають, куди поведе їх нове життя. Поступово Мейко і Танеда починають усвідомлювати своє непередбачуване спільне майбутнє, але стається несподівана трагедія, яка назавжди змінює їхні життя і життя їхніх друзів.

Медіа ред.

Манґа ред.

Соланін написаний та проілюстрований Ініо Асано. Серійно виходила в журналі Weekly Young Sunday з 2005 по 2006 рік[3]. Shogakukan опублікував два танкабона манґи з 5 грудня 2005 по 2 травня 2006 року. Об'єднане видання з кольоровими ілюстраціями та новим розділом епілогу вийшло у Shogakukan 30 жовтня 2017 року[4]. У Північній Америці манґа ліцензована компанією Viz Media[5], яка здійснила випуск у вигляді одного тому 21 жовтня 2008[6]. У Франції манґа ліцензована компанією Kana[7], у Польщі — компанією Hanami[8], а Тайвані — компанією Taiwan Tohan, що випустила два томи манґи у форматі танкобон між 23 червня 2005 року і 24 вересня 2006[9].

У 2023 році видавництво Naha Idea анонсувало вихід українського видання манґи Соланін у двох томах[10][11]. У жовтні 2023 вийшов перший том[12].

Фільм ред.

За манґою було знято художній фільм режисера Такахіро Мікі з Аой Міядзакі у головній жіночій ролі. У прокат вийшов у Японії 3 квітня 2010 року[3][13]. У тому ж році гурт Asian Kung-Fu Generation випустив сингл «Solanin», слова якого написав автор манґи Ініо Асано. Гурт також виконав фінальну тему до фільму.

Відгуки ред.

Соланін здобув номіновану премію Вілла Ейзнера 2009 року за найкраще американське видання міжнародного матеріалу — Японія[14]. Зокрема номінований і на премію Харві 2009 року за найкраще американське видання іноземного матеріалу[15]. Деб Аокі із сайту About.com назвав Соланін найкращою новою односерійною мангою 2008 року поряд із «Щоденником зникнення»[16].

Кетрін Дейсі з Pop Culture Shock критикує оформлення заднього плану манґи, кажучи, що вони виглядають «як діорами чи колажі». Деб Аокі з About.com хвалить манґу через те, що вона передає «роздратування і невизначеність життя молодої-дорослої людини з гумором і щемом»[17]. Грег Гакман з Mania.com похвалив автора за увагу до деталей, «особливо коли йдеться про міські ландшафти»[18]. Публічна бібліотека Шарлотти та округу Мекленбург Лоуренс Т. коментує манґу як «прийняття того, що пропонує життя»[19].

Примітки ред.

  1. ↑ Clayton, Chad (2 березня 2009). Solanin. PopMatters. Процитовано 14 лютого 2023. A serviceable, if rather unoriginal, coming-of-age story.
  2. ↑ Garrity, Shaenon K. (14 грудня 2012). Jason Thompson's House of 1000 Manga - Inio Asano. Anime News Network. Процитовано 14 лютого 2023. Compared to the labyrinthine tour de force that is Nijigahara Holograph, the slice-of-life drama Solenin is far simpler and quieter
  3. ↑ а б Solanin Manga Made into Film with Nana's Aoi Miyazaki (Updated). Anime News Network (англ.). Процитовано 14 липня 2022.
  4. ↑ Solanin Manga Gets Epilogue Chapter 11 Years Later. Anime News Network (англ.). Процитовано 14 липня 2022.
  5. ↑ Viz to Offer Asano's Solanin, Obata's We Were There (Updated). Anime News Network (англ.). Процитовано 14 липня 2022.
  6. ↑ VIZ: Read the Best Manga. www.viz.com. Процитовано 14 липня 2022.
  7. ↑ Solanin – Intégrale. Kana (fr-FR) . Процитовано 14 липня 2022.
  8. ↑ Solanin (пол.).
  9. ↑ 台灣東販. www.tohan.com.tw. Процитовано 14 липня 2022.
  10. ↑ Біографія Ініо Асано — манґака, який пішов за мрією. Анонс манґи «Соланін» українською. nachasi.com (укр.). 14 серпня 2023. Процитовано 13 жовтня 2023.
  11. ↑ Соланін, Том 1}. Nasha Idea.
  12. ↑ Ви ніколи не хотіли створити власний музичний гурт? А от герої нашої нової манґи «Соланін» вирішили втілити свою мрію. Перший том вже у наявності 😉. Instagram (укр.). 10 жовтня 2023.
  13. ↑ Inc, Natasha. アジカン、YUKI、曽我部らが彩る「ソラニン」の世界. 音楽ナタリー (яп.). Процитовано 14 липня 2022.
  14. ↑ Manga Nominated for 2009 Eisner Awards. Anime News Network (англ.). Процитовано 14 липня 2022.
  15. ↑ Red Colored Elegy, Solanin, Witchblade Get Harvey Nods. Anime News Network (англ.). Процитовано 14 липня 2022.
  16. ↑ 2008 Best New Manga List - Top 16 New Manga Released in 2008 - Best Manga of 2008. web.archive.org. 22 січня 2009. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 липня 2022.
  17. ↑ Solanin Manga Review - VIZ Signature VIZ Media - Solanin by Inio Asano. web.archive.org. 25 лютого 2009. Архів оригіналу за 25 лютого 2009. Процитовано 14 липня 2022.
  18. ↑ Solanin - Mania.com. web.archive.org. 10 лютого 2009. Архів оригіналу за 10 лютого 2009. Процитовано 14 липня 2022.
  19. ↑ Book Review for: Solanin. web.archive.org. 23 липня 2011. Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 14 липня 2022.

Посилання ред.

  Це незавершена стаття про аніме та манґу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Соланін_(манґа)&oldid=41530587