Історія дорослішання
Історія дорослішання — літературний, сценічний і кінематографічний жанр, який фокусується на житті та дорослішанні головного героя або його перехідному віці. Історії дорослішання, як правило, підкреслюють діалог або внутрішній монолог, а не дію, і часто відбуваються в минулому[1]. Героями історій дорослішання, зазвичай, є підлітки[2].
Сюжетні точки історій дорослішання, як правило, є емоційними змінами в цьому персонажі (персонажах)[3].
Роман виховання ред.
У літературній критиці романи дорослішання та романи виховання іноді взаємозамінні, але перший, як правило, є ширшим жанром. Роман виховання (від німецьких слів "bildung, «освіта» і «roman», «роман») також характеризується рядом формальних, актуальних та тематичних особливостей[4]. Він фокусується на психологічному та моральному зростанні головного героя з дитинства до повноліття[5], в якому важлива зміна характеру[6][7].
Жанр розвинувся з народних казок про маленьких дітей, які досліджують світ, щоб знайти свій стан[8]. Хоча роман виховання виник в Німеччині, він мав великий вплив спочатку в Європі, а згодом в усьому світі. Томас Карлайл переклав роман Гете на англійську мову, і після його публікації в 1824 багато британських авторів написали натхненні ним романи[9][10].
Існує багато варіацій романів виховання, таких як Künstlerroman (художній роман), який фокусується на саморозвитку художника[11].
Підліткові фільми ред.
У кіно історія дорослішання — жанр підліткових фільмів. Історії дорослішання зосереджені на психологічному та моральному зростанні чи переході головного героя від молоді до дорослого життя. Варіантом у 2020-х роках є «фільм із відстроченим дорослішанням, свого роду історія, яка визнає відкладений характер дорослого життя 21-го століття», в якому молоді люди все ще можуть досліджувати короткострокові відносини, життєві ситуації та роботу навіть наприкінці 20-х і на початку 30-х років свого життя[12].
Особистісне зростання та зміни є важливою характеристикою жанру, яка спирається на діалог та емоційні реакції, а не на дію. Історія іноді розповідається у вигляді спогадів[2]. Історично склалося так, що історії дорослішання зазвичай зосереджені на молодих хлопчиках, хоча історії дорослішання, присвячені дівчаткам, стали більш поширеними на початку 21 століття,
Примітні приклади ред.
Література ред.
- The Learning Tree (1963)
- Аутсайдери (1967)
- Last Summer (1968)
- Гра Ендера (1985)
- Воно (1986)
- The Virgin Suicides (1993)
- The Perks of Being a Wallflower (1999)
- Життя Пі (2001)
- Boy Erased: A Memoir (2016)
- Bones & All (2016)
Театр ред.
Мюзикли ред.
- Олівер!
- Міс Сайгон
- Once on This Island
- Біллі Елліот
- Пробудження весни
- Hadestown
- Дорогий Еван Хенсен
- Everybody's Talking About Jamie
- Mean Girls
- The Prom
- & Juliet
П'єси ред.
- 4000 милі
- Choir Boy
Фільми ред.
Фільми цього жанру, часто епізодичні за структурою, зазвичай стосуються соціальної відповідальності, необхідної для дорослішання, втрати дитячих мрій та наївності. Вони можуть бути легкими, гумористичними, емоційними, мелодраматичними, а іноді й трагічними. Теми та предмет включають романтичне переслідування або розбите серце, дилеми дружби, відчуження, сексуальну ідентичність, пагони, злочинність неповнолітніх, експерименти з наркотиками та алкоголем та/або залежність, а також професійні питання. Історія дорослішання стала важливим жанром за доби бебі-буму з фільмами, в яких обговорювалися підліткові проблеми ідентичності.
Ранні приклади ред.
- Бунтар без причини (1955)
- На схід від раю (1955)
Пізні приклади ред.
- 1970-і — Літо 42-го (1971), Останній кіносеанс (1971)[13], Йдучи у відрив (1979)
- 1980-і — Шістнадцять свічок (1984)[13], Клуб «Сніданок» (1985)[13][14], Залишся зі мною (1986)[13], Імперія сонця (1987)[13], Біг на місці (1988), Спілка мертвих поетів (1989)[13]
- 1990-і — Флірт (1991), Хлопці по сусідству (1991)[15][16], Людина на Місяці (1991), Під кайфом та збентежені (1993)[13][14], Ласкаво просимо до лялькового будинку (1995)
- 2000-і — Джуно (2007)[13]
- 2010-і — Те, що її заводить (2011)[17], Життя Пі (2012), Юність (2014)[14][18][16], Місячне сяйво (2016)[14][18][16], Майже сімнадцять (2016)[17][18], Назви мене своїм ім'ям (2017)[14][18], Леді-Птаха (2017)[14][18][16], Восьмий клас (2018)[18][16]
- 2020-і — Чорний телефон (2021)[19], У ритмі серця (2021)
Примітки ред.
- ↑ Subgenre - Coming-of-Age. AllMovie (англ.). Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
- ↑ а б Benyahia, Sarah Casey; Gaffney, Freddie; White, John (2006). As Film Studies: The Essential Introduction. Essentials Series. Taylor & Francis. ISBN 0-415-39311-6. Процитовано 5 травня 2011.
- ↑ Romero, Travis. «Coming Of Age». Ginglu.com (англ.). Процитовано 7 грудня 2020.
- ↑ Iversen, Annikin Teines (2010). Change and Continuity; The Bildungsroman in English. University of Tromsø: Munin open research archive.
- ↑ Lynch, Jack (1999). Glossary of Literary and Rhetorical Terms. Guide to Literary Terms. Rutgers University. Архів оригіналу за 5 August 2011. Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ Bakhtin, Mikhail (1996). The Bildungsroman and its Significance in the History of Realism. У Emerson, Caryl (ред.). Speech Genres and Other Late Essays. Austin, TX: University of Texas Press. с. 21. ISBN 978-0-292-79256-2. OCLC 956882417.
- ↑ Jeffers, Thomas L. (2005). Apprenticeships: The Bildungsroman from Goethe to Santayana. New York: Palgrave. с. 2. ISBN 1-4039-6607-9.
- ↑ Cicchelli, Vincenzo (2010). Les legs du voyage de formation à la Bildung cosmopolite. Le Télémaque (фр.). 38 (2): 57—70. doi:10.3917/tele.038.0057. ISSN 1263-588X. Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 28 листопада 2022.
Franco Moretti et John Neubauer, historiens de la littérature, ont tous deux insisté sur le rôle fondamental qu'a joué le roman, depuis la fin du XVIIIe siècle jusqu'à la Première Guerre mondiale, dans la construction des âges de la vie, de l'adolescence et la jeunesse. Si, avant cette période, les jeunes sont les laissés-pour-compte de la littérature romanesque, cette entrée tardive est compensée par la place centrale qu'ils occupent dans le roman de formation. Vers la fin du XIXe siècle, quand ce genre entre en crise, les jeunes sont remplacés par les adolescents, nouveaux protagonistes des œuvres de fiction. Après les écrits de Jean-Jacques Rousseau, le roman de formation, ou Bildungsroman, dont l'apogée se situe entre Les années d'apprentissage de Wilhelm Meister de Goethe (1795–1796) et l'Éducation sentimentale de Flaubert (1869), invente la figure littéraire du jeune homme voyageur. C'est à partir donc de cette période qu'il faudra retrouver certains traits des voyages fictionnels, que j'appelle matrices , qui hantent encore notre imaginaire, et que l'on retrouve dans les séjours Erasmus contemporains
- ↑ Buckley, J. H. (1974), Season of Youth: The Bildungsroman from Dickens to Golding, Harvard Univ Press, ISBN 978-0-67479-640-9.
- ↑ Ellis, L. (1999), Appearing to Diminish: Female Development and the British Bildungsroman, 1750—1850, London: Bucknell University Press, ISBN 978-0-83875-411-5
- ↑ Werlock, James P. (2010). The Facts on File companion to the American short story. Т. 2. с. 387. ISBN 9781438127439.
- ↑ Murthi, Vikram (10 березня 2022). The Wonder and Horror of Delayed Adulthood. The Nation. Архів оригіналу за 10 грудня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ а б в г д е ж и The 50 Best Coming-of-Age Movies. MTV News. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 9 грудня 2022.
- ↑ а б в г д е Renwick, Finlay (17 вересня 2020). 12 Films That Capture The Feeling Of Being A Teenager. Esquire. Архів оригіналу за 9 грудня 2022. Процитовано 9 грудня 2022.
- ↑ MINIQUE HOBDY (27 жовтня 2020). 13 Black Coming-of-Age Films You'll Watch Again and Again. Essence. Архів оригіналу за 9 грудня 2022. Процитовано 9 грудня 2022.
- ↑ а б в г д Bosselman, Haley (18 липня 2021). The Best Coming-of-Age Movies Streaming Right Now. Variety. Архів оригіналу за 9 грудня 2022. Процитовано 9 грудня 2022.
- ↑ а б Erbland, Kate (5 грудня 2017). 7 Female-Centric Coming-of-Age Movies to Watch If You Loved 'Lady Bird'. IndieWire. Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 9 грудня 2022.
- ↑ а б в г д е Haysom, Sam (29 серпня 2020). The best coming-of-age movies since 2000. Mashable. Архів оригіналу за 9 грудня 2022. Процитовано 9 грудня 2022.
- ↑ Review: 'The Black Phone' is an effective coming-of-age supernatural horror. NBC Montana. Архів оригіналу за 9 грудня 2022. Процитовано 9 грудня 2022.