Вікіпедія

Соколов Віктор Миколайович (адмірал)

російський адмірал
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Соколов.

Віктор Миколайович Соколов (4 квітня 1962, Бендери, Молдавська РСР, СРСР) — російський військовий, начальник Військово-морської академії ім. Кузнєцова з 13 грудня 2019 року, адмірал, командувач Чорноморського флоту РФ з 10 серпня 2022 року по 02 квітня 2024[1]. Військовий злочинець. Оголошений в розшук Міжнародним Кримінальним Судом в Гаазі[2].

Соколов Віктор Миколайович
рос. Ви́ктор Никола́евич Соколо́в
Народження 4 квітня 1962(1962-04-04) (62 роки)
Бендери, Молдавська РСР, СРСР
Країна СРСР СРСР
Росія Росія
Приналежність Росія Росія
Рід військ ВМФ Росії
Освіта Вище військово-морське училище імені М. В. Фрунзе
(1980—1985)
Військово-морська академія імені адмірала флоту Радянського Союзу М. Г. Кузнєцова
(1995—1998)
Військова академія Генерального штабу
(2004—2006)
Роки служби 1985–2023
Звання Адмірал
Командування Військово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова і Кольська флотилія різнорідних силd
Війни / битви Інтервенція Росії в Сирію;
Російсько-українська війна
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня з мечами Орден Нахімова орден «За військові заслуги» Орден «За морські заслуги» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Медаль «Учаснику військової операції в Сирії» медаль «За бездоганну службу» III ступеня Медаль «За відзнаку у військовій службі» 1-го ступеня Медаль «За відзнаку у військовій службі» 2-го ступеня Медаль «За військову доблесть» 1-го ступеня Медаль «За військову доблесть» 2-го ступеня Медаль «За відзнаку у військовій службі» (Міноборони Російської Федерації) медаль «200 років Міністерству оборони» Медаль «За участь у військовому параді в День Перемоги» медаль «Адмірал Кузнєцов» медаль «За військову доблесть» (РФ) Badge Commander of a ship
CMNS: Соколов Віктор Миколайович у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 4 квітня 1962 року в Бендерах в Молдавській РСР.

Закінчив Вище військово-морське училище імені М. В. Фрунзе (1980—1985), Вищі спеціальні офіцерські класи ВМФ (1991—1992), Військово-морську академію імені адмірала флоту Радянського Союзу М. Г. Кузнєцова (1995—1998) і Військову академію Генерального штабу Збройних Сил РФ (2004—2006).

Служба ред.

Обіймав посаду командира мінно-торпедної бойової частини сторожового корабля «СКР-61» (1985—1987), пізніше — командира мінно-торпедної бойової частини тральщика «Якір» (1987—1989), командира мінно-торпедної бойової частини тральщика «БТ-51» (1989—1990), помічника командира тральщика «Якір» (1990—1991), командира тральщика «Заряд» (1992—1993), начальника штабу 187-го дивізіону тральщиків (1993—1994), командира 81-го дивізіону тральщиків (1994—1995) Тихоокеанського флоту.

Начальник відділу Оперативного управління штабу Тихоокеанського флоту (1998—2000), начальник штабу (2000—2002) та командир 165-ї бригади надводних кораблів Тихоокеанського флоту (2002—2004).

Заступник командувача (2006—2010) та командувач Приморської флотилії різнорідних сил Тихоокеанського флоту (2010—2012).

Командувач Кольської флотилії різнорідних сил Північного флоту (2012—2013)[3][4]. З серпня 2013 року до грудня 2019 року — заступник командувача Північного флоту РФ.

Указом Президента Російської Федерації від 13 грудня 2020 призначений начальником Військово-морської академії ім. Кузнецова[5].

Очолював бойовий похід у Середземне море загону кораблів Північного флоту на чолі з важким авіаносним крейсером «Адмірал Флоту Радянського Союзу Кузнецов» і важким атомним ракетним крейсером «Петр Великий»[6].

У 2011 році отримав чин контрадмірала, у 2014 — віцеадмірала. 6 червня 2023 року зведений в чин адмірала[7].

Російсько-українська війна ред.

Брав безпосередню участь у війні Росії проти України. 10 серпня 2022 року призначений тимчасовим в.о. командувача Чорноморського флоту, замінивши адмірала Ігоря Осипова після вибухів та втрат на авіабазі в тимчасово купованому Криму[8][9].

14 вересня 2022 року указом президента Росії призначений командувачем Чорноморського флоту[10].

Після знищення БДК «Цезар Куніков» 15 лютого 2024 року з'явились неофіційні повідомлення про відсторонення Віктора Соколова з посади[11]. Офіційно знятий із посади командувача ЧФ РФ 2 квітня 2024[1].

Інформація про можливу загибель ред.

25 вересня 2023 року ЗМІ з посиланням на ССО ЗСУ повідомили, що 22 вересня Соколов загинув внаслідок ракетного удару по будівлі штабу Чорноморського флоту РФ з використанням ракет Storm Shadow/SCAL-P[12][13][14]. 26 вересня Сили ССО ЗСУ повідомили, що ці дані перевірялися[15]. Ці ж дані опублікувала прессекретарка Білого дому Карін Жан-П'єр[16]. 27 вересня кремлівські пропагандисти почали поширювати чутки, що Соколов вступив у змову із ССО ЗСУ для знищення свого штабу[17]. Проте згодом інформація про загибель не підтвердилась.

Особисті дані ред.

Дружина: Соколова Тетяна Борисівна, 26.07.1969

Старший син: Соколов Андрій Вікторович, 06.09.1992

Молодший син: Соколов Микита Вікторович, 02.11.1998. Захоплюється хокеєм, грає в аматорській команді[18]

Брат: Соколов В'ячеслав Миколайович

Сестра: Соколова Міла Миколаївна

Нагороди ред.

Родина ред.

Одружений, має двох синів 1992 і 1998 років народження[9].

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Путін призначив нового командувача Чорноморського флоту РФ. Дзеркало Тижня, 02 квітня 2024
  2. ↑ МКС видав ордер на арешт командувача Чорноморського флоту РФ Соколова та командувача дальньої авіації РФ Кобилаша Джерело: https://censor.net/ua/n3476962. 5 березня 2024.
  3. ↑ Личному составу Северного флота представлены новые командиры объединений (рос.). Министерство обороны Российской Федерации. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
  4. ↑ 30 минут для спорта. Вице-адмирал Виктор Соколов рассказывает о службе, спорте и своей победе (рос.). Красная звезда. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
  5. ↑ Из Указов Президента Российской Федерации // Морской сборник. — 2020. — № 2. — с. 4.
  6. ↑ В соответствии с решением Верховного Главнокомандующего Вооруженными Силами Российской Федерации В. В. Путина Министерство обороны России приступает к сокращению группировки Вооруженных Сил в Сирии (рос.). Министерство обороны Российской Федерации. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
  7. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 06.06.2023 № 408 ∙ Официальное опубликование правовых актов (рос.). Официальный интернет-портал правовой информации РФ. Процитовано 25 вересня 2023.
  8. ↑ Соколов, Виктор Николаевич. ТАСС (рос.). Процитовано 15 березня 2023.
  9. ↑ а б Ліснічук, Марина (13 серпня 2022). Після вибухів у Криму призначено нового командувача Чорноморського флоту РФ: що про нього відомо. Фото. Obozrevatel. Процитовано 25 вересня 2023.
  10. ↑ У Росії призначено нового командувача Чорноморського флоту. РБК Україна. Процитовано 17 серпня 2022.
  11. ↑ В Росії змінили командувачі Чорноморського флоту РФ – ЗМІ Дзеркало Тижня, 15 лютого 2024
  12. ↑ У Севастополі загинув командувач флоту — ССО. korrespondent.net. Процитовано 25 вересня 2023.
  13. ↑ Унаслідок удару по штабу в Криму загинув командувач ЧФ РФ Соколов: що про нього відомо
  14. ↑ Командувач ЧФ РФ та 33 офіцери ліквідовані внаслідок ураження штабу ЧФ РФ, на ворожому ВДК «Мінськ» знищено 62 окупанти — ССО. korrespondent.net. Процитовано 25 вересня 2023.
  15. ↑ Розʼяснення інформації стосовно знищення командувача чф рф. Telegram. Сили Спеціальних Операцій ЗС України. Процитовано 25 вересня 2023.
  16. ↑ У Білому домі поки не можуть підтвердити дані щодо смерті командувача ЧФ РФ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 27 вересня 2023.
  17. ↑ Росіяни поширюють чутки про атаку на штаб Чорноморського флоту, - "Атеш". РБК-Украина (укр.). Процитовано 27 вересня 2023.
  18. ↑ Соколов Никита Викторович, команда Черная речка | Ночная хоккейная лига. Республика Адыгея (рос.).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Соколов_Віктор_Миколайович_(адмірал)&oldid=42249614