Содомора Микола Григорович

Содомора Микола Григорович (28 вересня 1897, Новосілки-Кут — 6 квітня 1979, Львів) — лейтенант Збройних сил Австро-Угорщини, учасник Першої світової війни, священник УГКЦ, політв'язень.

Содомора Микола Григорович

Священник УГКЦ,

політичний в'язень
Загальна інформація
Народження 28 вересня 1897(1897-09-28)
Новосілки-Кут, Підгаєцький район, Тернопільська область
Смерть 6 квітня 1979(1979-04-06) (81 рік)
Львів
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаПольща Польща УРСР
Освіта Бережанська гімназіяЛьвівська духовна семінарія Святого Духа
Служіння в церкві
Конфесія УГКЦРПЦ
Рукоположення 1926 р. в сан священника
Нагороди та відзнаки
Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)
Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)

Життєпис

ред.

Народився 28 вересня 1897 року в с. Новосілки-Кут (Підгаєцький р-н, Тернопільська обл.) у сім'ї священника Григорія Содомори і Марії Гудик. Рідний брат Олександр був священником у селі Вирів.[1]

 
Хор Бережанської гімназії (1911 р.). Микола Содомора сидить перший зліва.

Навчався в Бережанській гімназії (1907–1914).[1] Досконало знав німецьку та англійську мову. Захоплювався грою на цитрі, а також вишиванням.

В Першій світовій війні служив в 40-му полку піхоти (Ряшів) Австро-Угорській армії — до 1917 року рядовим, відтак у званні лейтенанта. Воював на італійському фронті. Під час повернення з фронту був інтернований польською владою (як виходить із його показів, втім не виключено, що воював у складі УГА).[1]

У 19181921 роках продовжував навчання у Бережанській гімназії.

У 1925 р. за підтримки фонду Андрея Шептицького закінчив теологію у Львівській духовній семінарії Святого Духа. В тому ж році одружився з Ольгою Вітошинською (1906—1987), з якою мав трьох дочок.

В 1926 році висвячений митрополитом Андреєм Шептицьким в сан священника.

В 1946 році, під примусом радянської тоталітарної системи був змушений перейти в РПЦ.

Під час свого парафіяльного служіння в Селиськах був головою місцевого відділення товариства «Просвіта».

13 липня 1952 року о. Микола був заарештований за постановою УМГБ Львівської області і підозрювався у тому, що він під час окупації нацистської Німеччиною с. Селиська агітував селян здавати продовольство окупаційній владі, в 1942 р. освятив могилу (могила в пам'ять тих, хто загинув у боротьбі за Волю України), в 1943 році під час проповіді агітував молодих хлопців вступати в СС «Галичину» та під час 19441948 рр. підтримував зв'язок з учасниками підпілля ОУН, яким надавав матеріальну допомогу.

З ОУНівцями о. Микола підтримував зв'язки щонайменше від 1944 року, коли у його саду та стодолі «розташовувався штаб УПА» та «поодинокі повстанські групи» з куреня «Шугая». Крім цього підтримував зв'язки із чільним оунівцем «Круком» (Д. Бігун) із сусіднього села Під'ярків. Останній, як виходить із показів Содомори, «вимагав від мене інформації про перебіг возз'єднання священиків-уніатів Бібрського деканату з православ'ям». Той йому відповів, що «священики Бібрського деканату з'єднались з православ'ям. „Крук“ усе сказане мною записав до блокнота й відійшов».

Подальші зв'язки священика М. Содомори з ОУН, очевидно, не мали сталого характеру й були періодичними та опосередкованими.

Засудили отця на 25 років ВТТ, згодом змінили покарання на 10 років ВТТ. Відбував покарання в Інті (1952–1953 рр.), Абезькому концтаборі (1954–1955) та Явасський ВТТ (1955–1956).

 
Отець Микола Содомора на засланні. (Абезь, листопад 1954 р.)
 
Микола Григорович в 40 полку піхоти Австро-Угорської армії. Волинь, 1916 рік.

В 1956 році о. Миколу звільнили, а в 1995 році був реабілітований прокуратурою Львівської області.[1]

Парафіяльна діяльність о. Миколи
Роки Парафія
1926–1928 Старий Яричів (Кам'янка-Бузький р-н, Львівська обл.)
1928–1932 Під'ярків (Перемишлянський р-н, Львівська обл.)
1932–1952 Селиська і Ганачівка (Перемишлянський р-н, Львівська обл.)
1956–1962 Підгороддя (Рогатинський р-н, Івано-Франківська обл.)
1962–1966 Нижня Липиця (Рогатинський р-н, Івано-Франківська обл.)
1966–1968 Єзупіль (Тисменицький р-н, Івано-Франківська обл.)
Від 1968 року сотрудник Успенської церкви у Львові

також часом відправляв богослужіння в Преображенській церкві (Львів)

Підтримував тісні зв'язки з о. Володимиром Яремою разом з ним відправляв Літургії в Преображенській церкві Львова. Також о. Микола Содомора підписався на відозві о. Яреми про вихід з-під юрисдикції Московського патріархату.

Поховання

ред.

Помер 6 квітня 1979 року у Львові.

Похований в с. Миколаїв (Пустомитівський р-н, Львівська обл.)[2]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г Репресоване духовенство: Справа священика Миколи Содомори. galinfo.com.ua.
  2. Содомора, Олександр, 1899-1977, author. (2014). Батькова рука : земна й духовна ниви отця Олександра Содомори. Львів: Видавництво Львівської політехніки. с. 255—292. ISBN 978-617-607-651-3. OCLC 907265802.