Снєгов Михайло Георгійович

Михайло Георгійович Снєгов (12 листопада 1896 — 25 квітня 1960) — радянський воєначальник, генерал-майор (1950), учасник Першої Світової, Громадянської та Німецько-радянської війн. В 1941 році потрапив до німецького полону, після війни повернувся до СРСР і продовжив службу. У відставці з 1959 року[1].

Снєгов Михайло Георгійович
Народження 12 листопада 1896(1896-11-12)
с. Мордвіново, Московська губернія, Російська імперія
Смерть 25 квітня 1960(1960-04-25) (63 роки)
Харків
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1914-1959
Звання  Генерал-майор
Командування 8-й стрілецький корпус
Війни / битви Перша Світова війна
Громадянська війна в Росії
Німецько-радянська війна
Битва під Уманню
Нагороди
Орден Леніна — 1946 Орден Червоного Прапора  — 1938 Орден Червоного Прапора  — 1941 Орден Червоного Прапора  — 1946
Орден Червоного Прапора  — 1949 Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»

Біографія ред.

Народився 12 листопада 1896 року у селі Мордвіново Московської губернії у селянській родині. Після закінчення гімназії у 1914 році був призваний по мобілізації до Російської імператорської армії. Брав участь у Першій Світовій війні. В 1916 році М.Г. Снєгов закінчив Олексіївське військове училище, дослужився до звання поручника та посади командира роти. У січні 1918 року вступив у Московську Червону гвардію, а в березні - у РСЧА. Брав участь у Громадянській війні у бойових діях проти військ О.М. Каледіна, П.М. Краснова, А.І. Денікіна та П.М. Врангеля. Дослужився до посади командира бригади[1].

Після війни, до 1927 року, М.Г. Снєгов займав посаду начальника штабу дивізії та корпусу в Московському військовому окрузі. В 1927-1939 роках працював у різних управліннях РСЧА, а в 1940 році був призначений командиром 8-го стрілецького корпусу (8 СК) Київського військового округу. 4 червня 1940 року йому було присвоєно звання генерал-майора[1].

З перших днів Німецько-радянської війни корпус на чолі М.Г. Снєгова брав участь у бойових діях. 22 червня 1941 року у складі 26-ї армії Південно-Західного фронту обороняв державний кордон СРСР. 23 червня корпус перейшов у контратаку та відбив захоплене німцями напередодні м. Перемишль, після чого утримував його до 26 червня. Після могутніх атак супротивника корпус змушений був відійти до м. Станіслава. У другій половині липня 1941 року 8 СК у складі 6-ї армії відступав під ударами німецьких військ на схід. 2 серпня у ході битви під Уманню корпус потрапив у оточення. 7 серпня в бою біля с. Лесозіно Київської області М.Г. Снєгов, отримавши поранення в ногу та контузію, був захоплений у полон. Спочатку проходив лікування у німецькому госпіталі, потім був вивезений до Німеччини, де утримувався у кількох таборах для військовополонених. 4 травня 1945 року був визволений американськими військами. Через радянську військову місію по репатріації у Парижі повернувся до СРСР, де після перевірки в органах НКВС був відновлений у кадрах РСЧА[1].

В 1947 році М.Г. Снєгов закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу, після чого зайняв посаду начальника тилу Архангельського військового округу. В 1949 році був призначений заступником командуючого військами округу по будівництву та розквартирування військ. В 1952 році був переведений до м. Харкова, де до 1959 року працював начальником військової кафедри Харківського інституту інженерів комунального будівництва. 31 жовтня 1959 року був звільнений у відставку по хворобі. 25 квітня 1960 року помер у м. Харкові[1].

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д е Свердлов, Фёдор Давыдович. Советские генералы в плену. — С. 241—244.

Література ред.

  • Свердлов Ф. Д. Советские генералы в плену. — Москва : Изд-во фонда «Холокост», 1999. — 246 с.