Ядерний снаряд або Снаряд з ядерною боєголовкою — різновид артилерійського снаряда спеціального призначення, уражаюча дія якого базується на використанні енергії вибуху ядерного заряду.

Стрільба ядерним боєприпасом з 280-мм гаубиці M65 на ядерному випробувальному полігоні в штаті Невада. 25 травня 1953
Американські вчені над макетом снаряда з ядерною боєголовкою

Пристрій ядерного снаряда ред.

Основними елементами ядерного снаряда є: корпус, ядерний заряд, система автоматики підриву, підривний пристрій і джерело живлення.

Корпус служить для компонування всіх елементів боєприпасу, оберігання їх від механічних і теплових ушкоджень та іншого впливу зовнішнього середовища, а також для підвищення коефіцієнта використання ядерного пального. В головних (бойових) частинах артилерійських снарядів, корпус виконує додаткові функції, пов'язані із забезпеченням необхідного характеру руху під час польоту снаряда по траєкторії.

Ядерний заряд являє собою пристрій, у якому здійснюється вибуховий процес виділення внутріядерної енергії.

Система автоматики підриву ядерного снаряда забезпечує безпеку своїх військ при зберіганні, транспортуванні та бойовому застосуванні ядерного боєприпасу, а також вибух ядерного заряду в необхідний момент часу або в заданій точці траєкторії.

Підривний пристрій призначений для подання команди системі автоматики на вибух ядерного боєприпасу по досягненні їм заданих координат відносно цілі. В залежності від типу ядерного снаряда і характеру цілі використовуються контактні, неконтактні і дистанційні (тимчасові) підривні пристрої.

Контактні датчики спрацьовують у момент зустрічі боєприпасу з перешкодою, а дистанційні — на заданій висоті (глибині) від поверхні землі (води).

Дистанційні датчики в залежності від типу і призначення ядерного боєприпасу можуть бути тимчасовими, інерційними, барометричними, радіолокаційними, гідростатичними тощо.

Джерелами живлення для ядерного боєприпасу слугують акумуляторні батареї різних типів. Потужність ядерного снаряда характеризується тротиловим еквівалентом.

Ядерні заряди ред.

Пристрої, що призначені для здійснення вибухового процесу вивільнення внутрішньоядерної енергії, називаються ядерними зарядами.

Розрізняють два основних види ядерних зарядів:

  1. заряди, енергія вибуху яких обумовлена ​​ланцюговою реакцією речовин, що поділяються, переведених в надкритичний стан, — атомні заряди;
  2. заряди, енергія вибуху яких обумовлена ​​термоядерною реакцією синтезу ядер, — термоядерні заряди.

Основним елементом атомних зарядів є речовина (ядерна вибухова речовина), що ділиться.

Див. також ред.

Джерела ред.

Посилання ред.

Відео ред.