Снарк Декарта
Снарк Дека́рта в теорії графів — це неорієнтований граф з 210 вершинами та 315 ребрами. Цей снарк був вперше був знайдений Вільямом Таттом у 1948 році, який працював під псевдонімом Бланш Декарт[en].[1]
| Снарк Декарта | |
|---|---|
 Зображення снарка Декарта. | |
| Названо на честь | Бланш Декарт[en] |
| Вершин | 210 |
| Ребер | 315 |
| Обхват | 5 |
| Хроматичний індекс | 4 |
| Властивості | кубічний снарк |
Снарк Декарта можна отримати з графу Перерсена, якщо замінити кожну вершину на дев'ятикутник і кожне ребро з певним графом, тісно пов'язаним з графом Петерсена. Оскільки існує кілька способів виконання цієї процедури, то існує кілька снарків Декарта.
Категорії
ред.- ↑ Descartes, Blanche. "Network Colorings, " The Mathematical Gazette (London), 32:299. p. 67–69, 1948.