Відкрити головне меню
Смілка дніпровська
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Евдикоти (Eudicots)
суперастериди
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздичні (Caryophyllaceae)
Триба: Sileneae
Рід: Смілка (Silene)
Вид: Смілка дніпровська
Біноміальна назва
Silene borysthenica
(Gruner) Walters, 1964
Синоніми
Cucubalus parviflorus Ehrh.
Silene parviflora (Ehrh.) Pers.
Otites borysthenicus Klokov
Otites parviflora (Ehrh.) Stankov
Посилання
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Silene borysthenica
EOL logo.svg EOL: 2903860
IPNI: 156954-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1390715

Смілка дніпровська, смілка дрібноцвіта[1], ушанка дніпровська як Otites borysthenica[2] (Silene borysthenica) — вид рослин з родини гвоздичних (Caryophyllaceae), поширений у Євразії.

ОписРедагувати

Дворічна трав'яниста рослина 30–60 см заввишки. Коріння міцне. Стебла поодинокі, випростані, прості або малорозгалужені. Рослина знизу доверху шорсткувато-пухнаста. Листки лінійно-лопаткоподібні або ланцетні, з округлою верхівкою й коротким вістрям. Основи базального листя ослаблені в довгий черешок; стеблове листя сидяче, дрібне. Квітки одностатеві (рослини дводомні), в багатоквіткових суцвітті. Чашечки запушені, з гострими зубцями; пелюстки білі, в 1.5–2 рази довші за чашолистки. Коробочки яйцевидно-кулясті, ≈ 3 мм в діаметрі. Насіння ниркоподібне, ≈ 0.6 мм. 2n = 24[2][3].

ПоширенняРедагувати

Вид поширений у середній і східній Європі та в Азії — Кавказі, Казахстані, Сибірі, Монголії, пн. Сіньцзяні[4][5][6][3].

В Україні вид зростає на степових схилах, узліссях — майже на всій території, крім Карпат, спорадично[2].

ДжерелаРедагувати

  1. Silene borysthenica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 76. (рос.)(укр.)
  3. а б Flora of China. Процитовано 12.06.2019.  (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 12.06.2019.  (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 12.06.2019.  (англ.)
  6. Euro+Med Plantbase. Процитовано 12.06.2019.  (англ.)