Смолдирівська волость

волость Новоград-Волинського повіту Волинської губернії

Смолдирівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новоград-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Суємці.

Смолдирівська волость
Центр Суємці
Ліквідовано 7 березня 1923
Площа 27 351 (1885)
Населення 7988 осіб (1885)
Густота 26.7 осіб / км²
Наступники Баранівський район
Новоград-Волинський район

Історія ред.

Станом на 1885 рік складалася з 10 поселень, 9 сільських громад. Населення — 7988 осіб (4051 чоловічої статі та 3947 — жіночої), 947 дворових господарств.

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 12275 7776
Приватної власності 14865 6675
Казенної власності
Іншої власності 211 100
Загалом 27351 1


Основні поселення волості:

  • Суємці — колишнє власницьке село, при р. Смолці, 1225 осіб, 169 дворів, волосне управління (повітове місто — 21 верста); православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини.
  • Дубрівка — колишнє власницьке село, 1855 осіб, 225 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний та вітряний млини.
  • Мирославль — колишнє власницьке село, при струмку Смолці, 711 осіб, 91 двір.
  • Радулин — колишнє власницьке село, при струмках, 783 особи, 59 дворів, православна церква.
  • Свинобичі — колишнє власницьке село, 551 особа, 69 дворів, постоялий будинок.
  • Смолдирів — колишнє власницьке село, при р. Случ, 1120 осіб, 178 дворів, православна церква, цвинтарна каплиця, паровий і водяний млини.
  • Середня — колишнє власницьке село, 73 особи, 4 двори, скляний завод[1].

У 1923 році на території волості утворено Дубрівську, Заремлянську, Киянську, Колоденську, Мирославльську, Орепівську, Радулинську, Смолдирівську, Стриївську та Суємецьку сільські ради[2]. 7 березня 1923 року, відповідно до указу ВУЦВК «Про адміністративно-територіальний поділ», територію волості розділено між новоутвореними Баранівським та Новоград-Волинським районами Житомирської округи[3].

Примітки ред.

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 228. (рос. дореф.)
  2. Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (рос.). Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 141-142. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 30 березня 2024.
  3. Административно-территориальное деление Украины (По данным Центральной Административно-Территориальной Комиссии) (рос.). Харків: Издание НАРКОМВНУДЕЛа У. С. С. Р. 1923. с. 8. Процитовано 30 березня 2024.