Смирнов-Голованов Віктор Вікторович

російський актор

Ві́ктор Ві́кторович Смирно́в-Голова́нов (нар. 6 вересня 1934, Москва, СРСР — пом. 22 квітня 2013, Москва, Росія) — радянський, російський і український артист балету, балетмейстер, театральний та кінорежисер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1981).

Смирнов-Голованов Віктор Вікторович
Смирнов-Голованов Віктор Вікторович.jpg
Ім'я при народженні Смирнов Віктор Вікторович
Народився 6 квітня 1934(1934-04-06)
Москва, СРСР
Помер 22 квітня 2013(2013-04-22) (79 років)
Москва, Росія
Поховання Преображенське кладовище
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Діяльність актор, хореограф
Заклад Великий театр
Нагороди та премії
Заслужений діяч мистецтв УРСР

ЖиттєписРедагувати

Його батько, Віктор Смирнов — режисер та сценарист, мати — Катерина Юхимівна (дівоче прізвище Голованова). Батько у 1946 році був репресований, в швидкому часі помер від раку, Віктора виховувала мати (на її честь 1964 року взяв прізвище Смирнов-Голованов).

Закінчив 1952 року Московське хореографічне училище (педагог — Микола Тарасов). В 1953—1974 роках — соліст балету московського Большого театру.

Іще до закінчення виступів ак артиста почав займатися постановкою танцю та театральною режисурою.

Протягом 1968—1982 років творив у співпраці із Наталією Риженко (його друга жінка).

З 1976 року по 1988 — головний балетмейстер Одеського театру опери та балету.

Починаючи 1988 роком — директор і художній керівник Московського міського балету — заснував разом з Нерубащенко Людмилою Федорівною (його третя жінка), це був першиа в СРСР недержавна балетна трупа (Moscow City Ballet), керував до кінця своїх днів.

В Одеському театрі ставив балети на твори Пахмутової — 1977, «Осяяність», «Симфонія революції» — на музику 11-ї та 12-ї симфоній Шостаковича, 1977.

Ставив в новому аранжуванні «Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Дон Кіхот», «Жизель».

Автор російського тексту до балету «Казка про Солдата та Чорта» Ігоря Стравінського — 1964.

ТворчістьРедагувати

Серед театральних робіт:

Серед режисерських робіт:

Постановка танців в опері «Вій» — музика В. С. Губаренка, 1983.

З другою жінкою, Наталією Риженко здійснив 6 телевізійних спектаклів, це, зокрема, є:

та хореографію танців у фільмвх «Анна Кареніна» (1974), «Туфлі із золотими пряжками» (1976, у співавт.).

ПосиланняРедагувати